1. Словник синонімів української мови

куйовда

ПАТЛА́Ч розм. (людина з довгим скуйовдженим волоссям), ПАТЛА́НЬ розм., КУДЛА́Й розм., КУДЛА́НЬ розм., КУДЛА́Ч розм., КУЙО́ВДА розм., ПЕ́ЛЕХ розм.; НЕЧО́СА розм. (з нечесаним волоссям). — Якби мій Денис був такий патлач, як оце ти, то й я б перестала його любити (І. Нечуй-Левицький); Попереду.. крокував патлатий, в підтиканій рясі здоровань. Багато з тих, що стояли натовпами по тротуарах, впізнавали підтиканого патланя (О. Гончар); (Подорожній (стиха до шинкаря):) Чи можна того кудлая пивом почастувати? (Леся Українка); — Був чоловік як чоловік, а тепер звівся на якогось кудланя. Гидко на тебе й глянути (І. Нечуй-Левицький); — Сам ти косматий пелех! (А. Кримський).

КУДЛА́Й розм. (кудлата тварина, перев. собака), КУДЛА́НЬ розм., КУДЛА́Ч розм., КУЙО́ВДА розм., ПАТЛА́Ч розм., ПАТЛА́НЬ розм. Гарчать на коней кудлаї (Л. Первомайський); — З-під повітки кидається до мене кудлань (М. Олійник); Надходить ведмідь: одчини! — Утікай, пане кудлач, бо вже пана Козловського їмо (Словник Б. Грінченка); — Діду, — каже Мелася, — у нас ведмідь був... — А щоб ти не діждав вже довіку меду й покуштувати, лихий патлачу! — проклинав дід (Марко Вовчок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куйовда — куйо́вда 1 іменник жіночого роду, істота про людину куйо́вда 2 іменник жіночого роду, істота про тварину Орфографічний словник української мови
  2. куйовда — див. заметіль; кошлатий; чубатий Словник синонімів Вусика
  3. куйовда — -и, ж., розм. Кудлата людина або тварина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. куйовда — КУЙО́ВДА, и, ж., розм. Жива істота з густим, нечесаним, заплутаним волоссям; кудлай. Тато .. не догадується, куди занесло його дзиґу, баламутку, його куйовду (О. Словник української мови у 20 томах
  5. куйовда — КУЙО́ВДА, и, ж., розм. Кудлата людина або тварина. Тато.. не догадується, куди занесло його дзигу, баламутку, його куйовду (Гончар, Тронка, 1963, 249); *У порівн. Ніч, як куйовда, стояла надворі; мела страшенна хуга (Мирний, II, 1954, 295). Словник української мови в 11 томах
  6. куйовда — Куйо́вда, -ди ж. Ніч як куйовда стояла на дворі; мела страшна хуґа, заверюха крутила. Мир. ХРВ. 407. Словник української мови Грінченка