1. Словник української мови в 11 томах

куйовда

КУЙО́ВДА, и, ж., розм. Кудлата людина або тварина.

Тато.. не догадується, куди занесло його дзигу, баламутку, його куйовду (Гончар, Тронка, 1963, 249);

*У порівн. Ніч, як куйовда, стояла надворі; мела страшенна хуга (Мирний, II, 1954, 295).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куйовда — куйо́вда 1 іменник жіночого роду, істота про людину куйо́вда 2 іменник жіночого роду, істота про тварину Орфографічний словник української мови
  2. куйовда — див. заметіль; кошлатий; чубатий Словник синонімів Вусика
  3. куйовда — -и, ж., розм. Кудлата людина або тварина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. куйовда — КУЙО́ВДА, и, ж., розм. Жива істота з густим, нечесаним, заплутаним волоссям; кудлай. Тато .. не догадується, куди занесло його дзиґу, баламутку, його куйовду (О. Словник української мови у 20 томах
  5. куйовда — ПАТЛА́Ч розм. (людина з довгим скуйовдженим волоссям), ПАТЛА́НЬ розм., КУДЛА́Й розм., КУДЛА́НЬ розм., КУДЛА́Ч розм., КУЙО́ВДА розм., ПЕ́ЛЕХ розм.; НЕЧО́СА розм. (з нечесаним волоссям). Словник синонімів української мови
  6. куйовда — Куйо́вда, -ди ж. Ніч як куйовда стояла на дворі; мела страшна хуґа, заверюха крутила. Мир. ХРВ. 407. Словник української мови Грінченка