куйовдження

КУЙО́ВДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. куйо́вдити 1 і куйо́вдитися 1.

Молодий, веселий, я любив поїсти, поспати і пропонувати свої кучері кожній красивій дівчині узбережжя для розчісування, куйовдження й інших дурниць (Ю. Янов., II, 1958, 100).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куйовдження — куйо́вдження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. куйовдження — -я, с. Дія за знач. куйовдити 1) і куйовдитися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. куйовдження — КУЙО́ВДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. куйо́вдити 1 і куйо́вдитися 1. Молодий, веселий, я любив поїсти, поспати і пропонувати свої кучері кожній красивій дівчині узбережжя для розчісування, куйовдження й інших дурниць (Ю. Словник української мови у 20 томах