1. Словник української мови у 20 томах

куйовдження

КУЙО́ВДЖЕННЯ, я, с.

Дія за знач. куйо́вдити 1 і куйо́вдитися 1.

Молодий, веселий, я любив поїсти, поспати і пропонувати свої кучері кожній красивій дівчині узбережжя для розчісування, куйовдження й інших дурниць (Ю. Яновський);

Нiщо не здатне так заворожувати людину, як повiльне урочисте згасання обрiю. Нi дзюрчання срiбної води у гiрськiй рiчцi, нi куйовдження вiтром густих трав на гiрських схилах (Г. Вдовиченко);

Для виготовлення взуття використовують пресувальну машину і комбайн для куйовдження і полірування підошви (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куйовдження — куйо́вдження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. куйовдження — -я, с. Дія за знач. куйовдити 1) і куйовдитися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. куйовдження — КУЙО́ВДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. куйо́вдити 1 і куйо́вдитися 1. Молодий, веселий, я любив поїсти, поспати і пропонувати свої кучері кожній красивій дівчині узбережжя для розчісування, куйовдження й інших дурниць (Ю. Янов., II, 1958, 100). Словник української мови в 11 томах