кульчик
СЕРЕ́ЖКИ мн. (прикраса, що продягається в мочку вуха людини), СЕ́РГИ, КОВТКИ́ діал., КУ́ЛЬЧИКИ діал., ЗАВУ́ШНИЦІ (ЗАУ́ШНИЦІ) діал.; КЛІ́ПСИ (така прикраса, що затискується на мочці вуха). (Оленка:) Яка ти стала гарна в сережках! (І. Нечуй-Левицький); Галаслива строката юрба жінок.. блискотить очима, сергами і браслетами (Григорій Тютюнник); Прийде (Гнат) з ярмарку, то вже неодмінно принесе гостинця: хустку, або ковтки, або й разок намиста (М. Коцюбинський); Вони (татарки).. простромили в уші розкішні перлові кульчики (З. Тулуб); Лікарка залилась ніжним рум'янцем, аж маленькі вуха в кліпсах порожевіли (О. Гончар).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кульчик — ку́льчик іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
- кульчик — -а, ч., діал. Сережка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кульчик — КУ́ЛЬЧИК, а, ч., діал. Сережка. Ой я пасла коні, коні у чужій стороні, За кульчики, за перстені, за ябка [яблука] червоні (з народної пісні); Вони обмили її від ніг до голови запашною водою... Словник української мови у 20 томах
- кульчик — ку́льчик сережка (м, ср, ст): Тепер до школи хто в чому хоче, той в тому ходить, а колись – то форма була обов'язкова. Часто навіть кульчики дівчатам не дозволяли носити (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- кульчик — Ку́льчик, -ка; -чики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кульчик — КУ́ЛЬЧИК, а, ч., діал. Сережка. Вони обмили її від ніг до голови запашною водою, старанно підрізали їй нігті на руках і ногах і пофарбували їх рудою хною, підмазали очі, простромили в уші розкішні перлові кульчики (Тулуб, Людолови, І, 1957, 223). Словник української мови в 11 томах
- кульчик — Кульчик, -ка м. Сережка. Волынь. Словник української мови Грінченка