купний
КУПІ́ВЛЯ (придбання за гроші), КУПУВА́ННЯ, КУ́ПЛЯ розм., КУПНА́ діал. Скрізь аж кипить торгівля й купівля (І. Нечуй-Левицький); Цілий рік турботи та клопоти, купування та перепродування, сварка та згоди (Панас Мирний); Таки даремно він вихопився з куплею — через кілька днів шляхтич попустив би якусь мализну (М. Стельмах); — Сама рада, і дякувати Богу, що діждалася тих грошенят; а щодо купни коня, то кінська мати ще не згинула (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- купний — купни́й прикметник діал. Орфографічний словник української мови
- купний — -а, -е, діал. Купівельний. || Куплений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- купний — КУПНИ́Й, а́, е́, діал. Купівельний. Ціна купна була дивно низька, ледве сто корон за морг (Л. Мартович); // Куплений. Купне – щупне (Номис); Крук домашній був, не купний, їй товариш невідступний (І. Франко); Перші три лави спереду займали статечні ґазди . Словник української мови у 20 томах
- купний — КУПНИ́Й, а́, е́, діал. Купівельний. Ціна купна була дивно низька, ледве сте корон за морг (Март., Тв., 1954. 334); // Куплений. Купне — щупне (Номис, 1864, № 10482). Словник української мови в 11 томах
- купний — Купни́й, -а́, -е́ Покупной. Купне щупне. Ном. № 10482. А ні то воли продажні, а ні то вони купні. Грин. III. 518. Словник української мови Грінченка