курячий

ОБМЕ́ЖЕНИЙ (позбавлений широти світогляду, який не має великого розуму — про людину, її здібності, інтереси), НЕДАЛЕ́КИЙ, ВУЗЬКИ́Й, ОБМЕЖО́ВАНИЙ заст.; ВУЗЬКОГЛЯ́ДНИЙ, ПРИМІТИ́ВНИЙ, ВУЗЬКОЛО́БИЙ зневажл., УБОГОДУ́ХИЙ поет. (тільки про людину); ТІСНИ́Й (тільки про погляди, світогляд); ОДНОБІ́ЧНИЙ, ОДНОСТОРО́ННІЙ, ОДНОБО́КИЙ (який виявляється тільки в одному напрямку на шкоду іншим сторонам); ОВЕ́ЧИЙ, КУ́РЯЧИЙ перев. із сл. розум, розм. (зовсім невеликий). (Максим:) .. Шеф ваш — людина обмежена і самозакохана (Н. Рибак); Сайгор спробував був перевести говірку на інше, але зрозумів так: Татьяна воістину недалека дівчина, типічна міщаночка з обмеженим світоглядом (М. Хвильовий); Вузький у своїх художніх інтересах літератор може виступити навіть з блискучим за формою твором, але йому ніколи не стати "володарем дум" у своєму поколінні (з газети); Кравченко, мабуть, дуже добра і щира людина, але дуже обмежована (М. Коцюбинський); — Він здібний і не такий вузькоглядний, як наші тутешні люди (О. Кобилянська); Він (Сеспель) вірив у те, що навіть з цієї примітивної особи з часом можна виховати справжню людину (Ю. Збанацький); (Деревіцький:) Ні, я вам скажу, що не всі такі вузьколобі, як ваш кучер (М. Кропивницький); (Магістер:) Ви, майстре Річард, дивіться ширше, Ваш кругозір тісний (Леся Українка); Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (Ірина Вільде); Односторонній погляд; Однобока спеціалізація; Стара Прохориха нетяма, гаразд нічого не розміркує своїм овечим розумом (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. дурни́й.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курячий — ку́рячий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. курячий — -а, -е. Прикм. до курка і кури. || Такий, як у курки. Куряча сліпота — а) Народна назва трав'янистої рослини з жовтими квітами; б) (мед., розм.) Хвороба очей, за якої людина погано бачить у сутінках, за ослабленого освітлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. курячий — КУ́РЯЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до ку́рка і ку́ри. Іду я та й угляділа під лопухом дванадцятеро курячих яєць (І. Нечуй-Левицький); Увійдуть в спустіле село – підіймається курячий гам – солдати ловлять курей, гусей... (С. Словник української мови у 20 томах
  4. курячий — ку́рячий (коро́ткий) ро́зум у кого і без додатка, зневажл. Хто-небудь розумово обмежений, неспроможний тверезо мислити. — Правду казавши, я мала його (Лордена) за розумнішого чоловіка, а тепер переконуюсь, що в нього курячий розум (О. Фразеологічний словник української мови
  5. курячий — Ку́рячий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. курячий — КУ́РЯЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до ку́рка і ку́ри. Іду я та й угляділа під лопухом дванадцятеро курячих яєць (Н.-Лев., III, 1956, 283); Увійдуть в спустіле село — підіймається курячий гам — солдати ловлять курей, гусей… (Вас., Незібр. тв. Словник української мови в 11 томах
  7. курячий — Курячий, -а, -е Куриный, пѣтушій. Поставили собі хатку на курячій ножці. Рудч. Ск. І. 27. Іди собі на очерета, на болота та на дрімучі ліса, де курячий глас не заходить. Чуб. I. 134. куряча голова. Дуракъ. Словник української мови Грінченка