кітна
КІ́ТНА прикм. ж. р., СУЯ́ГНА. "Хтомочко мій дорогий, — продовжує читати Хаєцький, — нашій телиці уже шостий місяць, а вівця кітна" (О. Гончар); Суягна вівця.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кітна — кі́тна прикметник Орфографічний словник української мови
- кітна — див. вагітна Словник синонімів Вусика
- кітна — -ної, ж. Яка перебуває в тому стані, коли в її організмі розвивається зародок (про вівцю, козу і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кітна — КІ́ТНА, тільки ж. Яка перебуває в тому стані, коли в її організмі розвивається зародок (про вівцю, козу і т. ін.). Барани валують вівці, від чого ті стають кітні (Сл. Б. Грінченка); – Нашій теличці уже шостий місяць, а вівця кітна (О. Словник української мови у 20 томах
- кітна — КІ́ТНА, ної, ж. Яка перебуває в тому стані, коли в її організмі розвивається зародок (про вівцю, козу і т. ін.). — Нашій теличці уже шостий місяць, а вівця кітна (Гончар, І, 1954, 187). Словник української мови в 11 томах