1. Словник синонімів української мови

лавиця

I. ЛА́ВА (пристрій для сидіння, закріплений на стояках), ЛА́ВКА, ЛА́ВИЦЯ діал.; ОСЛІ́Н, СКАМНИ́ЦЯ діал. (переносний кімнатний пристрій для сидіння). Крім стола, в кімнаті був невеликий ослін, на якому сидів комбат, і дві довгі лави вздовж стін (Л. Дмитерко); Марта Кирилівна сиділа на лавці (І. Нечуй-Левицький); В її хаті непорядок і убожество. Довга дубова лавиця, з почорнілих дощок збите ліжко, такий самий стіл (О. Кобилянська); Сторож і прибулий сіли на скамниці (М. Шаповал).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лавиця — ла́виця іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. лавиця — див. лава Словник синонімів Вусика
  3. лавиця — -і, ж., діал. Лава (див. лава I). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лавиця — ЛА́ВИЦЯ, і, ж., діал. Лава (див. ла́ва¹). Від припічка до лавиці розсипана монька, яка ж тото у Василя хорошая донька (з народної пісні); Якимиха, побачивши гостей, кинулася по хаті: постирала лавицю й попросила сідати (Н. Словник української мови у 20 томах
  5. лавиця — ЛА́ВИЦЯ, і, ж., діал. Лава ( див. ла́ва¹). Якимиха, побачивши гостей, кинулася по хаті: постирала лавицю й попросила сідати (Кобр., Вибр., 1954, 57); На чисто вимитих лавицях стояли відра з холодною водою (Гончар, III, 1959, 423). Словник української мови в 11 томах