ладувати

ВАНТА́ЖИТИ (поміщати, класти вантаж на віз, машину, судно тощо; наповнювати щось вантажем), НАВАНТА́ЖУВАТИ, ГРУЗИ́ТИ розм. рідко, ЛАДУВА́ТИ діал.; ЗАВАНТА́ЖУВАТИ, ЗАГРУЖА́ТИ розм. рідко (перев. заповнювати вантажем). — Док.: пованта́жити, наванта́жити, погрузи́ти, наладува́ти, заванта́жити, загрузи́ти. Вкладають (яблука) у ящики. Тут же їх забивають і вантажать на машини, на підводи (А. Головко); Вагони всі розчинені. Моторні люди навантажували на вози мішками цукор (Я. Качура); Кухарі навантажили хури харчами (І. Нечуй-Левицький); — Чи ви там палубу драїли, чи вугілля грузили? (В. Кучер); — Збереш ватагу добрих хлопців,.. і гайда на колію, — ліс ладувати (І. Муратов); Посідали на коні татарські вояки, завантажили вози награбованим добром (А. Хижняк); — Як загрузять ешелон, бери своїх хлопців.. Правитимеш хліб до самого місця (О. Гончар).

ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм., ЛА́ДИТИ розм., ПРИЛА́ДЖУВАТИ розм., НАЛА́ГОДЖУВАТИ розм., РИХТУВА́ТИ розм., НАРИХТО́ВУВАТИ розм., ОБЛА́ДЖУВАТИ розм., РИШТУВА́ТИ розм., НАРЯДЖА́ТИ розм., ОБРЯДЖА́ТИ (ОБРЯЖА́ТИ) розм., ЛАДУВА́ТИ діал., ПРИЛА́ГОДЖУВАТИ діал. — Док.: зготува́ти, підготува́ти, підгото́вити, згото́вити, приготува́ти, пригото́вити, наготува́ти, нагото́вити, зла́годити, нала́годити, наладна́ти, ви́ладнати, налаштува́ти, споряди́ти, нала́дити, зла́дити, прила́дити, нарихтува́ти, ви́рихтувати, обла́дити, наряди́ти, обряди́ти, обладува́ти заст. наладува́ти, прила́годити. Люди готували риболовне приладдя, сіті, гачки.., щоб рибалити в степових річках та озерах (З. Тулуб); Навчив колгоспників досконало підготовляти робоче місце для молотарок шахтар Василь Кучер (І. Волошин); Ешелон підготували до відправки на кілька годин раніше строку (В. Собко); Монголи готовили вже коней до від'їзду (І. Франко); Іван Половець наказав приготувати кулемети (Ю. Яновський); Звечора все наготовили, приладили, землероби сиділи в бригадній хаті, курили, перемовлялися, як завтра виїхати в поле (К. Гордієнко); — Лагодь, сину, сани, відвезеш ялинку (М. Коцюбинський); Не інакше, як пастку якусь ладнають (козаки) (А. Головко); Лаштуй же, брате, гостру зброю, борзих коней обряджуй в путь (Н. Забіла); — Я вже тобі й воза помазала, і ярмо й занози налаштувала (І. Нечуй-Левицький); Спорядивши воза, Кирило виніс кілька клуночків збіжжя (А. Іщук); — Покормиш бджілок; казанок На кашу пшоняну наладиш (Я. Щоголів); Музики йдуть! Музики! Ладьте місце для музик! (І. Франко); Я мусіла ще собі і вбрання приладити (Леся Українка); Звеліли налагодити візок і пару коней (О. Стороженко); Порався в гаражі, рихтував "Москвича" в дорогу (О. Гончар); Тимофій обережно виніс з горниці.. великого грамофона і коробку пластинок, одімкнув, став нарихтовувати (Дніпрова Чайка); Чабан з наймитом обладжували воза (Марко Вовчок); А чумаки вже валку риштують (П. Куліш); Нарядити новий серп; Та мій милий у роботі, ладує цівочки, Тото мені на ширинку та й на топаночки (коломийка); Обладували вози в дорогу (Словник Б. Грінченка); Тихович мусив доглянути, як засипали землею пеньки та трамбували землю, прилагоджуючи її до труїння (М. Коцюбинський). — Пор. 3. збира́ти.

ЗАРЯДЖА́ТИ (вкладати заряд у вогнепальну зброю), НАБИВА́ТИ, ЛАДУВА́ТИ діал. — Док.: заряди́ти, наби́ти, наладува́ти. Біля приміщення варти партизани озброюються: розбирають рушниці, чіпляють патронташі та й мерщій заряджають гвинтівки (А. Головко); Ще дві стрічки вистріляв Кравцов, але третю набити не встиг (Ю. Бедзик); Матвій довбав діри, шахтар ладував їх динамітом і вистрілював (Мирослав Ірчан).