ласійка
ЛАСУ́НКА (та, що любить ласощі), ЛАСУ́ХА, ЛАСІ́ЙКА розм.; СОЛОДІ́ЙКА розм. (та, що любить солодке). Ромка була ласунка і за гроші, які давала їй мати, купувала тістечка (Л. Смілянський); Цибелла же була ласуха, Для збитню рада хоть на все (І. Котляревський); Я таки зроду ласійка: люблю солоденьке, та добреньке, та смачненьке (І. Нечуй-Левицький); Настуся і Парася дуже люблять ласувати солоденьким, і як тільки мати дасть котрій з них гривеника, вони негайно летять у крамницю... Такі вже вони солодійки, оця пара дівчат (О. Копиленко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ласійка — ласі́йка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- ласійка — -и, розм. Жін. до ласій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ласійка — ЛАСІ́ЙКА, и, ж., розм. Жін. до ласі́й. – Я таки зроду ласійка: люблю солоденьке, та добреньке, та смачненьке (І. Нечуй-Левицький); Сорока – на блискітки ласійка – тут як тут (І. Калинець). Словник української мови у 20 томах
- ласійка — ЛАСІ́ЙКА, и, ж., розм. Жін. до ласі́й. — Я таки зроду ласійка: люблю солоденьке, та добреньке, та смачненьке (Н.-Лев., І, 1956, 601). Словник української мови в 11 томах