лаштувати

ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм., ЛА́ДИТИ розм., ПРИЛА́ДЖУВАТИ розм., НАЛА́ГОДЖУВАТИ розм., РИХТУВА́ТИ розм., НАРИХТО́ВУВАТИ розм., ОБЛА́ДЖУВАТИ розм., РИШТУВА́ТИ розм., НАРЯДЖА́ТИ розм., ОБРЯДЖА́ТИ (ОБРЯЖА́ТИ) розм., ЛАДУВА́ТИ діал., ПРИЛА́ГОДЖУВАТИ діал. — Док.: зготува́ти, підготува́ти, підгото́вити, згото́вити, приготува́ти, пригото́вити, наготува́ти, нагото́вити, зла́годити, нала́годити, наладна́ти, ви́ладнати, налаштува́ти, споряди́ти, нала́дити, зла́дити, прила́дити, нарихтува́ти, ви́рихтувати, обла́дити, наряди́ти, обряди́ти, обладува́ти заст. наладува́ти, прила́годити. Люди готували риболовне приладдя, сіті, гачки.., щоб рибалити в степових річках та озерах (З. Тулуб); Навчив колгоспників досконало підготовляти робоче місце для молотарок шахтар Василь Кучер (І. Волошин); Ешелон підготували до відправки на кілька годин раніше строку (В. Собко); Монголи готовили вже коней до від'їзду (І. Франко); Іван Половець наказав приготувати кулемети (Ю. Яновський); Звечора все наготовили, приладили, землероби сиділи в бригадній хаті, курили, перемовлялися, як завтра виїхати в поле (К. Гордієнко); — Лагодь, сину, сани, відвезеш ялинку (М. Коцюбинський); Не інакше, як пастку якусь ладнають (козаки) (А. Головко); Лаштуй же, брате, гостру зброю, борзих коней обряджуй в путь (Н. Забіла); — Я вже тобі й воза помазала, і ярмо й занози налаштувала (І. Нечуй-Левицький); Спорядивши воза, Кирило виніс кілька клуночків збіжжя (А. Іщук); — Покормиш бджілок; казанок На кашу пшоняну наладиш (Я. Щоголів); Музики йдуть! Музики! Ладьте місце для музик! (І. Франко); Я мусіла ще собі і вбрання приладити (Леся Українка); Звеліли налагодити візок і пару коней (О. Стороженко); Порався в гаражі, рихтував "Москвича" в дорогу (О. Гончар); Тимофій обережно виніс з горниці.. великого грамофона і коробку пластинок, одімкнув, став нарихтовувати (Дніпрова Чайка); Чабан з наймитом обладжували воза (Марко Вовчок); А чумаки вже валку риштують (П. Куліш); Нарядити новий серп; Та мій милий у роботі, ладує цівочки, Тото мені на ширинку та й на топаночки (коломийка); Обладували вози в дорогу (Словник Б. Грінченка); Тихович мусив доглянути, як засипали землею пеньки та трамбували землю, прилагоджуючи її до труїння (М. Коцюбинський). — Пор. 3. збира́ти.

ЗБИРА́ТИ (готувати когось для відправлення куди-небудь, забезпечуючи всім необхідним, готувати щось у дорогу), СПОРЯДЖА́ТИ, ЕКІПІРУВА́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, ОПОРЯДЖА́ТИ, РИХТУВА́ТИ (РИШТУВА́ТИ) розм., ЗНАРЯДЖА́ТИ діал., ЗРЯДЖА́ТИ діал., ПОРЯДЖА́ТИ діал., ОПОРЯ́ДЖУВАТИ рідко; ОБМУНДИРО́ВУВАТИ (забезпечувати обмундируванням). — Док.: зібра́ти, споряди́ти, зладна́ти, опоряди́ти, зрихтува́ти, знаряди́ти, зряди́ти, поряди́ти, обмундирува́ти. Ти збирай мене знов у мандрівку (М. Нагнибіда); — Паніматко! Спорядіть обох (синів): пан звелів і Василя брати! (Марко Вовчок); Лагодила (мати) їх (синів) цілу ніч у дорогу (В. Стефаник); Вернуся, мамо, трактористом До села. Починай ладнать харчі, Виїжджаю уночі (О. Підсуха); — Ідіть, ідіть, мені лаштуйте все, що треба у дорогу! (П. Тичина); Фронт подався. Станіслав кинули раптово. Анатоль не встиг навіть опорядити своєї валізки (Я. Качура); (Онися:) Іване, біда. Гайдамаків не вдалося замкнути в казармі. Їх риштують у дорогу (Д. Бедзик); Треба синів на чужину зряджати (Марко Вовчок). — Пор. 1. готува́ти.

НАЛА́ГОДЖУВАТИ (робити щось готовим, придатним для вжитку, користування, приводити в потрібний для роботи, вживання стан), НАЛАШТО́ВУВАТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ, ЛАШТУВА́ТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛА́ДИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, РИХТУВА́ТИ, НАРИХТО́ВУВАТИ розм.; НАСТРО́ЮВАТИ, РЕГУЛЮВА́ТИ (механізм, верстат і т. ін.). — Док.: нала́годити, налаштува́ти, нала́дити, зла́дити рідко наладна́ти, зла́годити розм. напра́вити, ви́рихтувати, нарихтува́ти, настро́їти, відрегулюва́ти. Товариші по бригаді налагоджували стрічковий транспортер (М. Ю. Тарновський); (Гармаші) одразу ж кинулись до ворожих єдинорогів і почали налаштовувати їх до стрільби (С. Добровольський); Привезли кіномеханіки апарати, стали екран лаштувати у клубі (В. Козаченко); Не барився Володя і скоро наладив свій приймач (М. Трублаїні); Уже ладнають два човни з білими полотнищами на списах (І. Ле); Василина подала йому вечерю та й пішла лагодити постіль (Л. Мартович); Кулеметники зняли чохли з кулеметів і ладили стрічки (Ю. Яновський); Копати починаєм завтра, вранці-рано. А сьогодні хай кожен направить свої рискалі, лопати, заступи, ..коновки — носити накопану землю (О. Ільченко); — Чотири дні рихтував я машину, лагодив хазяйці поламані штахети (Є. Кравченко); Він досиджував до світанку, потім настроював будильника на восьму годину, кидався на кушетку (М. Ю. Тарновський); В майстерні регулювали сівалки — одну й другу, що їх узавтра доведеться чіпляти до трактора (Ю. Яновський). — Пор. 1. ла́годити.

II. ШИКУВА́ТИ (ставити в ряд, шеренгу тощо), ВИШИКО́ВУВАТИ, СТРО́ЇТИ, ВИСТРО́ЮВАТИ, ЛАДНА́ТИ розм., ЛАШТУВА́ТИ розм., ШЕРЕГУВА́ТИ заст. — Док.: пошикува́ти, ви́шикувати, ви́строїти, ви́ладнати, ви́лаштувати. Коли треба було шикувати новобранців, воєнком Лисенко викликав колишнього командира роти й доручив це йому (О. Сизоненко); З самого ранку нас вишиковували на перевірку (В. Козаченко); Янош їх (жандармів) вистроював, подавав команди, проводив бойовим порядком вулицями села (С. Скляренко); Вистроївши матросів у два ряди, повідомив (Зеленцов) про наказ командування (В. Кучер); Ладнав (комісар) партизанів, споряджав у похід підводи, зброю (І. Ле); Діденко хутенько лаштує полонених (Ю. Яновський); Військо збирає (молодець), під Львовом стає.., все шерегує (пісня).