лаштувати

ЛАДНАТИ, готувати, споряджати; (що до чого) припасовувати; (людей) шикувати; (струни) настроювати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лаштувати — лаштува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. лаштувати — -ую, -уєш, недок., перех. Те саме, що ладнати 3-7). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лаштувати — ЛАШТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що. Те саме, що ладна́ти 3–7. Нема [Іванові] роботи біля товару – лаштує під повіткою, що потрібніше до весняної справи (Панас Мирний); Лаштують коси косарі – І стук, і дзенькіт на зорі (М. Словник української мови у 20 томах
  4. лаштувати — ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. лаштувати — Лаштува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. лаштувати — ЛАШТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Те саме, що ладна́ти 3-7. Нема [Іванові] роботи біля товару — лаштує під повіткою, що потрібніше до весняної справи (Мирний, І, 1949, 209); Лаштують коси косарі — І стук, і дзенькіт на зорі (Гірник, Сонце. Словник української мови в 11 томах
  7. лаштувати — Лаштува́ти, -ту́ю, -єш гл. 1) Приготовлять, снаряжать. Лаштуйте гармати. К. Досв. 145. 2) Составлять (о книгѣ). Ном., стр. II. Словник української мови Грінченка