лементливий

КРИКЛИ́ВИЙ (про голос, звук), КРИКУ́ЧИЙ розм.; ЛЕМЕНТЛИ́ВИЙ, ВЕРЕСКЛИ́ВИЙ (пронизливий). Прийшов дядько Іван з жінкою Тетяною, і кімната сповнилася його крикливим голосом (П. Панч); В хаті заговорила мати-господиня, її лементливим голосом тепер заповнювалися покої суботівської господи (І. Ле); Саме в цю мить від ґанку дикий верескливий шарпнувся крик (А. Головко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лементливий — лементли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лементливий — див. балакучий Словник синонімів Вусика
  3. лементливий — -а, -е. Те саме, що крикливий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лементливий — ЛЕМЕНТЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що крикли́вий 2. В залі заговорила мати-господиня, її лементливим голосом тепер заповнювалися покої суботівської господи (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  5. лементливий — ЛЕМЕНТЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що крикли́вий 2. В залі заговорила мати-господиня, її лементливим голосом тепер заповнювалися покої суботівської господи (Ле, Хмельницький, І, 1957, 314). Словник української мови в 11 томах