1. Словник синонімів української мови

лихоліття

ЗЛИ́ГОДНІ мн. (великі життєві труднощі, тяжке життя), ЗНЕГО́ДИ мн., НЕГО́ДА перев. мн., НЕЗГО́ДА, ВИПРО́БУВАННЯ перев. мн., БІДУВА́ННЯ, ХУРТОВИ́НА підсил. розм., НЕЗГО́ДИНА діал., ЮДО́ЛЬ книж., заст., НЕВЗГОДИ́НА рідко; ЛИХОЛІ́ТТЯ (часи тяжкого лиха, бідування народу). Загартований життєвими злигоднями, поет розучився цінити все те, що давалося легко (О. Ільченко); Були труднощі, нестатки, всякі інші знегоди, та Василь Пожар продовжував освіту (С. Олійник); Довго думає Оксана весняної теплої зоряної ночі про свої негоди (Грицько Григоренко); Згорда поглядають вони довкола, певні в своїх силах, байдужі до всяких життєвих незгод (М. Коцюбинський); Убогій Марусі здавалось, що вже настав кінець її бідування (І. Нечуй-Левицький); І серця жар, і пломенистий зір Я пронесу у всяку хуртовину Всім недругам моїм наперекір (А. Малишко); Для оптимістів.. щезають дрібниці, незгодини та труднощі, невдачі.. (Уляна Кравченко); Вважав (Славко) себе.. переможцем над дотеперішніми життєвими невзгодинами (Лесь Мартович); Після лихоліття знову розцвітає життя (О. Донченко). — Пор. неща́стя, тру́днощі.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лихоліття — лихолі́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. лихоліття — Лихі часи, лиха година, чорні дні; ПОБ. злигодні. Словник синонімів Караванського
  3. лихоліття — див. біда; час Словник синонімів Вусика
  4. лихоліття — [лиехоул’іт':а] -т':а, р. мн. -л'іт' Орфоепічний словник української мови
  5. лихоліття — -я, с. Часи тяжкого лиха, бідування народу. || Лихо, бідування в такі часи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. лихоліття — Лиховина, лихочас Словник чужослів Павло Штепа
  7. лихоліття — ЛИХОЛІ́ТТЯ, я, с. Часи тяжкого лиха, бідування народу. Розказали кобзарі нам Про войни [війни] і чвари, Про тяжкеє лихоліття... Про лютії кари, Що ляхи нам завдавали (Т. Словник української мови у 20 томах
  8. лихоліття — Лихолі́ття, -ття, -ттю, -ттям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. лихоліття — ЛИХОЛІ́ТТЯ, я, с. Часи тяжкого лиха, бідування народу. Розказали кобзарі нам Про войни [війни] і чвари, Про тяжкеє лихоліття… Про лютії кари, Що ляхи нам завдавали (Шевч., II, 1963, 47); Після темної ночі, після лихоліття знову розцвітає життя (Донч. Словник української мови в 11 томах
  10. лихоліття — Лихоліття, -тя с. Бѣдственное время, худыя времена. Як лихоліття було, то прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є. ЗОЮР. І. 3. Росказали кобзарі нам про войни і чвари, про тяжкеє лихоліття, про лютії кари. Шевч. 365. Словник української мови Грінченка