локомотив

ЛОКОМОТИ́В (машина для пересування вагонів, поїздів по залізничних рейках); ПАРОВО́З, ПАРОВИ́К розм., ПАРОТЯ́Г заст. (локомотив із паровим двигуном); ТЕПЛОВО́З (локомотив із поршневим двигуном внутрішнього згоряння); МОТОВО́З (тепловоз малої потужності); ЕЛЕКТРОВО́З (локомотив із тяговим електричним двигуном). А згодом паровоз фарбували, писали на ньому номер, і ось уже локомотив під гучні вигуки складальників оживав — починав шипіти, зрушував з місця, покидаючи цех (П. Автомонов); Прислухаюсь до важкого чахкання паровика (П. Колесник); Прощально крикнув паротяг, і тихо одійшли вагони од посмутнілого перону... (В. Сосюра); Він (машиніст) на рейки дивиться вперед, що біжать назустріч тепловозу (В. Сосюра); При застосуванні мотовоза на рейку також встановлюється тяговий візок, до якого знизу підвішується кабіна (з посібника); На вузькоколійці погуркував електровоз, тягнучи довгий ланцюг вагончиків (С. Чорнобривець).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. локомотив — локомоти́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. локомотив — -а, ч. Самохідна машина (тепловоз, електровоз і т. ін.) для пересування вагонів по залізничних рейках. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. локомотив — ЛОКОМОТИ́В, а, ч. Самохідна машина (паротяг, теплотяг, електротяг і т. ін.) для пересування вагонів залізничними рейками. Десь здалека зачувся свист локомотива (О. Кобилянська); Каплуненко гордовито дивиться на струнку статуру могутнього локомотива (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. локомотив — локомоти́в (франц. locomotive, від лат. locus – місце і motio – рух) самохідна машина, що рухається по рейкових коліях, пересуваючи поїзди або окремі вагони. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. локомотив — Механічний рейковий транспортний засіб для переміщення вагонів; залежно від виду тяги розрізняють: парові (паровози), електричні (з електродвигунами, що живляться від контактної мережі — електровози) та тепловози (з дизельними чи газотурбінними двигунами); див. залізниця. Універсальний словник-енциклопедія
  6. локомотив — ЛОКОМОТИ́В, а, ч. Самохідна машина (паровоз, тепловоз, електровоз і т. ін.) для пересування вагонів, по залізничних рейках. Дизельні локомотиви — машини необмежених можливостей і великих відстаней (Рад. Укр., 10. Словник української мови в 11 томах