льодовитий

КРИЖАНИ́Й (з криги або пов'язаний з кригою), ЛЬОДОВИ́Й, ЛЬОДИ́СТИЙ, ЛЬОДОВИ́ТИЙ (з великою кількістю льоду); ЗАЛЕДЕНІ́ЛИЙ (який укрився кригою, який став кригою). Ріка лише днями скинула крижаний панцир (З. Тулуб); На довгій бороді й вусах висіли льодові бурульки (Є. Кравченко); От уже й морози пересілися.. Дерева почали струшувати заледенілі бурульки (І. Кириленко).

ХОЛО́ДНИЙ (який має низьку або відносно низьку температуру), ЗИ́МНИЙ розм.; СТУДЕ́НИЙ (дуже холодний); КРИЖАНИ́Й, ЛЬОДОВИ́ТИЙ (як лід); МОРО́ЗНИЙ (з морозом); СІ́ВЕРКИЙ діал., СІ́ВЕРНИЙ діал. (про вітер — пронизливий); НЕТО́ПЛЕНИЙ (про хату, приміщення, піч, грубу, в яких не топили); ПРОХОЛО́ЛИЙ, ПРОСТИ́ГЛИЙ (який втратив тепло); ЗАДУБІ́ЛИЙ (який втратив тепло і став негнучким або твердим). Сікло холодним, гострим дощем. Земля бралася ожеледицею (О. Гончар); На чолі в неї виступили краплі зимного поту (Н. Кобринська); Зима була тяжка, студена (І. Франко); Волосся йому ворушив крижаний вітер — старий не пам'ятав, коли загубив шапку (Ю. Яновський); Не властиві так само їм (первісним тільцям) і розпечений жар і холод різкий льодовитий (М. Зеров); Морозний вітер в гай і ліс Подув з холодних міст (Я. Щоголів); Сіверкий вітер подужчав (В. Кучер); Тяжко годувати Малих діток неумитих В нетопленій хаті (Т. Шевченко); Сидить баба Сикліта на печі, а піч нетоплена, холодна (Грицько Григоренко); Боєць залягав у глибокім снігу.. Останнє тепло, Останню снагу Губили руки його задубілі (А. Малишко); Їли задубілу варену картоплю.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. льодовитий — льодови́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. льодовитий — див. холодний Словник синонімів Вусика
  3. льодовитий — -а, -е. 1》 З великою кількістю льоду. 2》 Дуже холодний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. льодовитий — ЛЬОДОВИ́ТИЙ, а, е. 1. З великою кількістю льоду. Малуша слухає, і їй ввижається льодовитий блискучий шлях від Чорного моря аж у Київ. І шляхом ковані сани летять (Б. Словник української мови у 20 томах
  5. льодовитий — ЛЬОДОВИ́ТИЙ, а, е. 1. З великою кількістю льоду. 2. Дуже холодний. Та ще наша поліська зима, мокра та льодовита, — ой, ой, боюся!.. (Л. Укр., V, 1956, 57). Словник української мови в 11 томах