люксусовий

БЛИСКУ́ЧИЙ (який виділяється розкішшю, багатством, дорогою модністю, фешенебельністю і т. ін.), ПИ́ШНИЙ, ЛЮ́КСУСО́ВИЙ розм.; ШИКА́РНИЙ (розрахований на ефект, який виділяється дорогою модною красою). Уривки думок.. розгортали перед закритими очима пишний малюнок якогось іншого життя — таємного, як і сон той, блискучого та утішного (Панас Мирний); Пишними рядами Виступають отамани, Сотники з панами (Т. Шевченко); Також усякому навіть пастушкові відомо, що таким поїздом та в таких люксусових.. спальних вагонах.. не їздять ні голодні цигани з Бессарабії й Буковини, ні заплакані галицькі злидарі-емігранти (П. Козланюк); Його жінка була непоміркована, розтратлива, любила розкіш та шикарне гойне життя й сипала грішми, як половою (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 5. бага́тий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. люксусовий — лю́ксусо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. люксусовий — -а, -е, зах. Взірцевий, найкращий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. люксусовий — Багатющий, великопанський, найпишніший, див. фешебельний, елегантний Словник чужослів Павло Штепа
  4. люксусовий — ЛЮ́КСУСО́ВИЙ, а, е, розм. 1. Надзвичайно привабливий, розкішний, вигідний, найкращий. Не хочу, щоби моє люксусове видання стояло нечитане роками (В. Стефаник); Цей першокласний люксусовий експрес плив, ніби окремий світ між світами (І. Багряний). Словник української мови у 20 томах
  5. люксусовий — люксусовий найкращий, розкішний|| = бомбастичний Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. люксусовий — ЛЮ́КСУСО́ВИЙ, а, е. Надзвичайно розкішний, вигідний, доброякісний. Не хочу, щоби моє люксусове видання стояло нечитане роками (Стеф., III, 1954, 250); Знали певно всі тільки те, ..що таке люксусове життя з платні учителя неможливе (У. Кравч., 1958, 385). Словник української мови в 11 томах