лящання

ЛЯЩА́ННЯ (видавання різких пронизливих звуків), ЛЯСК, ЛЯ́СКІТ, ТРІСК, ТРІ́СКІТ. Їх (лісові хащі) переріже залізниця, звірі й птахи втечуть подалі від гомону й лящання заліза (О. Донченко); У нутрі фабрики чути скажений клекіт, писк, скрип і ляск парової машини (І. Франко); Рушила танкова бригада в бій під гуркіт моторів і ляскіт гусениць (Ю. Яновський); А в саду.. знову почувся тріск і дзвін заліза (М. Стельмах); З тріскотом відколовся лід від гори (П. Автомонов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лящання — ляща́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. лящання — Ляск, ляскіт, (часте) ляскотіння; клацання, тріскотнява; (солов'я) щебетання, виспівування, тьохкання. Словник синонімів Караванського
  3. лящання — -я, с. Дія за знач. лящати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лящання — ЛЯЩА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ляща́ти. Звеніли жайворінки. А їм знизу здавленою луною відповідали перепелиці хававканням, .. І лисиці, скликаючи лисенят гавкітливим лящанням (Т. Осьмачка); І пташине щебетання, і солов'їне лящання .. Словник української мови у 20 томах
  5. лящання — Ляща́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. лящання — ЛЯЩА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ляща́ти. Його голос загубився серед лящання й вереску собак (Панч, Гомон. Україна, 1954, 82); Навперейми одна другій щебетали пташки.. Словник української мови в 11 томах
  7. лящання — Ляща́ння, -ня с. Пронзительный, рѣзкій говоръ, крикъ. Крики, співи, стоголосе лящання. Мир. ХРВ. 269. Словник української мови Грінченка