1. Словник української мови в 11 томах

лящання

ЛЯЩА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ляща́ти.

Його голос загубився серед лящання й вереску собак (Панч, Гомон. Україна, 1954, 82);

Навперейми одна другій щебетали пташки.. Цьомкання, тиркання, лящання мчалося хвиля за хвилею (Мирний, III, 1954, 314);

З лящанням грюкали залізні тарілки буферів (Донч., І, 1956, 194);

Сміх був роблений, сухий, з якимись істеричними вилясками. Степан ладен був заткнути їй горло, щоб ущухло оте лящання (Загреб., Спека, 1961, 303).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лящання — ляща́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. лящання — Ляск, ляскіт, (часте) ляскотіння; клацання, тріскотнява; (солов'я) щебетання, виспівування, тьохкання. Словник синонімів Караванського
  3. лящання — -я, с. Дія за знач. лящати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лящання — ЛЯЩА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ляща́ти. Звеніли жайворінки. А їм знизу здавленою луною відповідали перепелиці хававканням, .. І лисиці, скликаючи лисенят гавкітливим лящанням (Т. Осьмачка); І пташине щебетання, і солов'їне лящання .. Словник української мови у 20 томах
  5. лящання — ЛЯЩА́ННЯ (видавання різких пронизливих звуків), ЛЯСК, ЛЯ́СКІТ, ТРІСК, ТРІ́СКІТ. Їх (лісові хащі) переріже залізниця, звірі й птахи втечуть подалі від гомону й лящання заліза (О. Словник синонімів української мови
  6. лящання — Ляща́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. лящання — Ляща́ння, -ня с. Пронзительный, рѣзкій говоръ, крикъ. Крики, співи, стоголосе лящання. Мир. ХРВ. 269. Словник української мови Грінченка