лящ

ЛЯЩ¹, а́, ч. Прісноводна риба родини коропових з пласким тілом.

В ставу було чималенько Лящів; Ніхто їх не ловив (Гл., Байки.., 1959, 97);

— Колись так ловили [рибу], що насилу було додому дотириш… Лящ — по пуду! (Вишня, І, 1956, 155).

ЛЯЩ², а́, ч., розм. Те саме, що ля́пас.

— Оце тобі похорон, а оце — весілля! — другим лящем порівняв фарбу на лицях Данька (Стельмах, II, 1962, 11).

◊ Дава́ти (да́ти) ляща́ кому;

Годува́ти ляща́ми кого — бити, карати кого-небудь.

За невдачу серце зривав [дяк] завжди на наймиті. Дня того не було, щоб не давав чубровки або ляща (Вас., Вибр., 1950, 204);

— За кучму сю твою велику Як дам ляща тобі я в пику (Котл., І, 1952, 83);

Дяк за кожний вияв сваволі годував його, як і перший учитель, важкими лящами (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лящ — (різкі високі звуки) ляск, ляскіт, тріск. Словник синонімів Полюги
  2. лящ — лящ 1 іменник чоловічого роду, істота риба лящ 2 іменник чоловічого роду ляпас Орфографічний словник української мови
  3. лящ — див. ляпас Словник синонімів Вусика
  4. лящ — I -а, ч. Прісноводна риба родини коропових із пласким тілом. II -а, ч., розм. Те саме, що ляпас. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лящ — ЛЯЩ¹, а́, ч. Прісноводна риба родини коропових із пласким тілом. В ставу було чималенько Лящів; Ніхто їх не ловив (Л. Глібов); – Колись так ловили [рибу], що насилу було додому дотириш... Лящ – по пуду!... Словник української мови у 20 томах
  6. лящ — присудк. сл. Дуже добре. Це просто лящ! Словник сучасного українського сленгу
  7. лящ — Прісноводна риба ряду коропоподібних; 3 види, водяться у водоймах Євразії; довж. бл. 50 см, маса бл. 5 кг; м'ясо кістляве, але смачне. Універсальний словник-енциклопедія
  8. лящ — вхопи́ти (діста́ти) ляща́ (ля́паса, морда́са, поморда́са). Бути битим, зазнати удару (перев. в обличчя). Бригадир пробував, правда, через деякий час знов підкотитись, ляща вхопив, та на тому й кінчилася їхня любов (О. Фразеологічний словник української мови
  9. лящ — I. ЛЯЩ (прісноводна риба родини коропових із пласким тілом), ЧАБА́К діал. На світанку клювали невеликі лящі та язі (О. Копиленко); Косіть, хлопці, очерет — Наваримо вечерять, Укинемо чабака Да пом'янем чумака (П. Чубинський). ЛЯ́ПАС розм. Словник синонімів української мови
  10. лящ — Лящ, -ща́; лящі́, -щі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. лящ — Лящ, -ща м. 1) Рыба лещъ, Cyprinus brama. 2) Пощечина. Дати ляща в пику. Ном. № 3852. Як дам тобі ляща я в пику. Котл. Ен. І. 33. А що, іззів ляща? Ном. № 3972. ум. ля́щик. Словник української мови Грінченка