лілейний
БІ́ЛИЙ (який має колір молока, снігу, крейди і под.), БІЛОСНІ́ЖНИЙ підсил., СНІ́ЖНО-БІ́ЛИЙ підсил., СНІ́ЖНИЙ (СНІЖНИ́Й рідше) підсил. поет., ЛЕБЕДИ́НИЙ поет.; МОЛО́ЧНИЙ, КРЕЙДЯНИ́Й (матово-білий); МАРМУРО́ВИЙ (звичайно про шкіру людини — білий і гладкий, як мармур); ЛІЛЕ́ЙНИЙ поет. (звичайно про шкіру людини); Я́СНИ́Й розм. (про хліб). Олюся лежала у білому вбранні на столі, і дві свічки танули їй у головах (В. Підмогильний); Фіранки на вікнах, мережива на подушечках — все білосніжне, аж відлякує чистотою (О. Гончар); Стіл у кімнаті, як у велике свято, був застелений сніжно-білою скатертиною (Ірина Вільде); Негр. Білий ряд зубів і сніжні білки очей на квадраті чорного обличчя (В. Собко); В кімнаті спокійно, тихо, за вікнами — світла, лебедина ніч (О. Гуреїв); Надворі — молочний день; білі, пухкі хмари вкутали небо, пливуть і наче не пливуть (Є. Гуцало); Анатолеве обличчя біле, майже крейдяне (Я. Качура); Зблідла, з великими карими очима під мармуровим точеним надбрів'ям, у коштовному хутрі, на оксамитовому сидінні карети, вона скидалась на царівну (Н. Рибак); І Лейяніта раз прийшла й біля колон у хмарі мене раптово обняла лілейними руками... (В. Сосюра). — Пор. 1. біля́вий, біля́стий.
Значення в інших словниках
- лілейний — ліле́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- лілейний — -а, -е, заст., поет. 1》 Прикм. до лілея. 2》 Кольору лілеї; такий, як у лілеї. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лілейний — ЛІЛЕ́ЙНИЙ, а, е. 1. Кольору лілеї. Тадеуш згадував лілейний цвіт руки, Ключа й записочку, не читану ще досі (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича). 2. перен. Ніжний і білий, як лілея. Словник української мови у 20 томах
- лілейний — ЛІЛЕ́ЙНИЙ, а, е, заст., поет. 1. Прикм. до ліле́я. 2. Кольору лілеї; такий, як у лілеї. Вивела Трістана вона з одчаю тьми лілейними руками та спільними слізьми (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах