1. Словник синонімів української мови

мавпа

ПОТВО́РА (бридка, негарна зовні людина, що має фізичні вади, непропорційну будову тіла, обличчя тощо; уживається також як лайка), ПОЧВА́РА, ВИ́РОДОК, МАШКАРА́ розм., ШЕРЕ́ПА розм., ПОТОРО́ЧА розм., ОПУ́ДАЛО зневажл., МА́ВПА зневажл., МАЦАПУ́РА зневажл., ЧУПЕРА́ДЛО зневажл., СТРАШКО́ зневажл. Йшов він повз страшних потвор у лахміттях, у виразках, з незрячими очима (О. Іваненко); (Темничний вартовий:) Се знов оцей скажений? Ти будеш тихо? Проклята почваро! (Леся Українка); Колись був пишний, як повний місяць, а тепер став якимсь виродком (І. Нечуй-Левицький); З себе був (прохожий) така машкара, що якби змалювати, то чи й повірив би хто, щоб на світі могла бути така людина; лиця шрамоваті, на однім оці більмо (А. Свидницький); (Печариця:) Лиха година тебе б взяла, бісову шерепу! І чорт тебе нагнав сюди, гаспидська дочко! (Панас Мирний); — Подивися, якою поторочею зробила вона (швачка) мене: тут висить, у грудях перетягла... (Л. Яновська); Увійшло якесь опудало. На голову насунув кобеняк, тілько очі видно, а сам у широкій семрязі; на спині чималий горб (П. Куліш); Глянув я на Дрімайла та й зареготавсь на всю хату. Такої мавпи я ще зроду не бачив. Коли гляну на себе в дзеркало, а з мене вийшла ще краща мавпа (І. Нечуй-Левицький); (Марк:) Хіба ж така мацапура, як я, може подобатися прекрасним паннам? (Я. Мамонтов); — Давайте я вам зроблю модну зачіску! І хоч як я протестувала і відкручувалась, майже насильно взяла (панна Мося) мене в свої руки і таки зробила з мене якесь модне чуперадло (Ірина Вільде).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мавпа — ма́впа іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мавпа — (самець) мавпій; (найбільша) орангутанґ; (людиноподібна) шимпанзе; (хто) наслідувач; (гидкий образ) потвора, почвара, гидка личина, ж. гергепа; малпа. Словник синонімів Караванського
  3. мавпа — -и, ж. 1》 Високоорганізована тварина-ссавець із ряду приматів, що за будовою тіла стоїть найближче до людини. 2》 перен., зневажл. Про людину, що сліпо наслідує чужі звички, вчинки тощо. 3》 перен., зневажл. Про дуже негарну людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мавпа — МА́ВПА, и, ж. 1. Високоорганізована тварина – ссавець із ряду приматів, що за будовою тіла стоїть найближче до людини. На деревах скачуть мавпи, гойдаються на гілках, зачепившись хвостами (І. Словник української мови у 20 томах
  5. мавпа — И, ж. 1. Негарна дівчина. Боже, яка вона мавпа! 2. Пришелепувата дівчина. Відчуваю, що ця мавпа не все говорить, наче дражнить мою цікавість, наче зумисне вимотує мене (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  6. мавпа — (-и) ж., мол.; зневажл. Дівчина; жінка. <...> відчуваю, що ця мавпа не все говорить, наче дражнить мою цікавість <...> (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). ПСУМС, 42. Словник жарґонної лексики української мови
  7. мавпа — Ма́впа, -пи; ма́впи, мавп, рідше ма́лпа Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. мавпа — МА́ВПА, и, ж. 1. Високоорганізована тварина-ссавець із ряду приматів, що за будовою тіла стоїть найближче до людини. На деревах скачуть мавпи, гойдаються на гілках, зачепившись хвостами (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. мавпа — Мавпа, -пи ж. Обезьяна. Словник української мови Грінченка