мавпа

МА́ВПА, и, ж.

1. Високоорганізована тварина – ссавець із ряду приматів, що за будовою тіла стоїть найближче до людини.

На деревах скачуть мавпи, гойдаються на гілках, зачепившись хвостами (І. Нечуй-Левицький);

Після обіду мама раптом оголосила, що до міста приїхав звіринець з мавпами, леопардами і ведмедями (Ю. Смолич);

Хіба не була вона щасливою, слухаючи тріщання і дзижчання комах, зойки і співи птахів, верески мавп (Ю. Андрухович);

* У порівн. Я на дерево з переляку видряпався – всю ніч на гілці, як мавпа, просидів, аж до світання (В. Нестайко).

2. перен., зневажл. Про людину, що сліпо наслідує чужі звички, вчинки і т. ін.

Повз мене ходять мавпи чередою, у них хода поважна, нешвидка. Сказитись легше, аніж буть собою, бо ж ні зубила, ані молотка (В. Стус).

3. перен., зневажл. Про дуже негарну людину.

Глянув я на Дрімайла та й зареготавсь на всю хату. Такої мавпи я ще зроду не бачив. Коли гляну на себе в дзеркало, а з мене вийшла ще краща мавпа (І. Нечуй-Левицький);

Щоразу лектор помічав у журналі відвідувачів, і щотижня адміністратор курсів, стара мавпа, завканц Журавель, перевіряв відвідування (Б. Антоненко-Давидович);

– Такі старі мавпи, як я, всі подібні одне на одного! – додала вона (І. Роздобудько).

△ (1) Людиноподі́бні ма́впи – родина мавп, до якої належать горила, орангутанг, шимпанзе і гібон.

Людиноподібні мавпи, особливо горили, мають величезну фізичну силу. При зустрічі з ворогом вони ведуть колективний бій, постійно заміняючи один одного (з наук.-попул. літ.);

Було проведено тисячі експериментів, виконано безліч досліджень на тваринах, в тому числі й на людиноподібних мавпах (М. Дашкієв).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

мавпа

Значення в інших словниках