1. Словник української мови у 20 томах

мавочка

МА́ВОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до ма́вка.

А серед ночі, в тихий час, Тут мавочки гуляють у таночку (Л. Глібов);

Вона чує навіть, як вони кличуть її до себе. – Гандзю, куку! Гандзю, куку! Але як же вони близько! Ось тут-таки за окопом, аякже! Любі мавочки, вони, певно, прийшли за мною сюди! (І. Франко);

* Образно. Була дівчина удегейка, красуня, мавочка. І любила одного чужинця (І. Багряний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мавочка — ма́вочка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мавочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до мавка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мавочка — МА́ВОЧКА, и, ж. Зменш, —пестл. до ма́вка. А серед ночі, в тихий час, Тут мавочки гуляють у таночку (Гл., Вибр., 1957, 146); [Вернидуб:] Зараз приходила одна дівчинка, — така, знаєте, мавочка-чорнявочка (Коч., II, 1956, 26). Словник української мови в 11 томах