мадригал

ПОХВАЛА́ (добрий, похвальний відгук про когось, щось), ПОХВАЛЯ́ННЯ, СХВА́ЛЕННЯ, ХВАЛЬБА́ розм., ПОХВАЛЬБА́ розм.; КОМПЛІМЕ́НТ (підкреслена, захоплена, іноді перебільшена), ДИФІРА́МБИ (ДИФІРА́МБ рідше), ПАНЕГІ́РИК, МАДРИГА́Л (перев. книжн., підсил. — захоплена похвала, часто віршована). Михасеву статтю прочитав редактор і сказав — молодець! Від похвали він не чув під ногами землі (С. Чорнобривець); О, коли б ти могла пізнать, яке гірке це почування увесь свій вік, без поділяння, і раювати, і страждать, за зло та за добро не ждать ні нагород, ні похваляння (переклад за ред. М. Рильського); Криками окликнувся майдан, радісними схваленнями, гудом (І. Гончаренко); Я зібрав би всіх титанів І сказав би, знявши капелюх: Я не буду вам співать пеанів І хвальбою лоскотати слух (В. Симоненко); Як кого одурять похвальбою або лестивою річчю, то люди й кажуть: "Упустив рака з рота" (О. Стороженко); — Вас і бджоли не покусали б: подумали б, що ви квітка, — сказав комплімент Балабуха (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. схва́лення.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мадригал — мадрига́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мадригал — -у, ч. 1》 Невеликий хвалебний вірш, присвячений дамі. 2》 заст. Комплімент, похвала. 3》 заст. Вид вокального твору ліричного характеру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мадригал — (іт. madrigale — дослівно: пісня материнською мовою) — світський Словник-довідник музичних термінів
  4. мадригал — МАДРИГА́Л, у, ч. 1. Невеликий хвалебний вірш, присвячений дамі. За ввічливі станси, гучні мадригали Вродливиці теж нагороду давали (Леся Українка); Він цілував минулої ночі, Кохайлик, оті її губи, що про них поети наскладали стоси мадригалів (О. Словник української мови у 20 томах
  5. мадригал — • мадригал (від італ. mandra — отара; Прованс. mandre — пастух; італ. gall — пісня) - один з жанрів лірики. Виник в Італії (14 ст.) як вірш про сільс. життя, пісня пастухів; з 17 ст. Українська літературна енциклопедія
  6. мадригал — мадрига́л (франц. madrigal, з італ. madrigale) 1. Спочатку італійська пісня; пізніше – невеликий ліричний вірш з комплементом жінці. 2. Світський музично-поетичний жанр доби Відродження. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. мадригал — Багатоголосий вокальний твір переважно на світську тему (XIV-XVI ст.), бл. 1600 з концертуючими інструментами. Універсальний словник-енциклопедія
  8. мадригал — МАДРИГА́Л, а, ч. 1. Невеликий хвалебний вірш, присвячений дамі. За ввічливі станси, гучні мадригали Вродливиці теж нагороду давали, — Не знали погорди співці (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах