мазатися

ПІДЛАБУ́ЗНЮВАТИСЯ до кого (догідливістю добиватися доброго ставлення до себе, вигоди, користі тощо), ЗАПОБІГА́ТИ перед ким, також із сл. ласки в кого, чиєї, ЛАБУ́ЗНИТИСЯ розм., ПІДБИВА́ТИСЯ розм., ПІДЛИПА́ТИ розм., ПІДСУВА́ТИСЯ (ПІДСО́ВУВАТИСЯ) розм., ЗАВИ́ЛЮВАТИ перед ким, розм., РОЗПРОСТИРА́ТИСЯ перед ким, підсил. розм., СТЕЛИ́ТИСЯ перед ким, підсил. розм., РОЗСТЕЛЯ́ТИСЯ перед ким, підсил. розм., РОЗПЛА́СТУВАТИСЯ перед ким, підсил. розм., ПЛАЗУВА́ТИ перед ким, підсил. розм., ОГИНА́ТИСЯ перед ким, розм. рідше, ПІДЛА́ЗИТИ до (під) кого, фам., ПІДЛІЗА́ТИ до (під) кого, фам., ПІД'ЇЖДЖА́ТИ (ПІД'ЇЗДИ́ТИ) фам., ПІДКО́ЧУВАТИСЯ фам., ЛАТА́ТИСЯ фам., МА́ЗАТИСЯ фам., ПІДСИПА́ТИСЯ фам., ПІДМО́ЩУВАТИСЯ до (під) кого, фам., ЛАКЕ́ЙСТВУВАТИ перед ким, зневажл., НИЗЬКОПОКЛО́ННИЧАТИ перед ким, зневажл., ПІДЛИ́ЗУВАТИСЯ зневажл., ЛИЗА́ТИСЯ зневажл., ЛИЗОБЛЮ́ДНИЧАТИ без додатка, зневажл.; ПІДДО́БРЮВАТИ (ПІДДОБРЯ́ТИ рідше) кого, ПІДДО́БРЮВАТИСЯ (ПІДДОБРЯ́ТИСЯ) розм., ПРИДО́БРЮВАТИСЯ (ПРИДОБРЯ́ТИСЯ) також кому, розм., ПРИМИ́ЛЮВАТИСЯ (ПРИМИЛЯ́ТИСЯ) розм., ПРИМА́ЗУВАТИСЯ розм., ПІДМА́ЗУВАТИСЯ розм., МАСТИ́ТИ кого, розм., ПІДМА́ЩУВАТИ кого, розм., ДОБРИ́ТИСЯ діал., ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯ (ПРИПОДОБЛЯ́ТИСЯ) кому, діал. (подарунками, послугами); ПІДЛЕ́ЩУВАТИСЯ, ЛЕСТИ́ТИСЯ, ПІДЛЕ́ЩУВАТИ (ПІДЛЕЩА́ТИ) кого, ОБЛЕ́ЩУВАТИ кого, УЛЕЩА́ТИ (ВЛЕЩА́ТИ) кого, УЛЕ́ЩУВАТИ (ВЛЕ́ЩУВАТИ) кого, ПРИЛЕ́ЩУВАТИСЯ (ПРИЛЕЩА́ТИСЯ) розм., ЛА́ЩИТИСЯ розм., ПІДЛА́ЩУВАТИСЯ розм., ПРИЛА́ЩУВАТИСЯ (ПРИЛАЩА́ТИСЯ) розм., ЛА́СТИТИСЯ розм., РОЗСИПА́ТИСЯ перед ким і без додатка, розм. (лестощами, вихвалянням). — Док.: підлабу́знитися, запобі́гти, підби́тися, підли́пнути, підсу́нутися, розпросте́ртися, розстели́тися, розпласта́тися, підлі́зти, під'ї́хати, підкоти́тися, підлата́тися, підси́патися, підмости́тися, підлиза́тися, піддобри́ти, піддобри́тися, придобри́тися, примилитися, прима́затися, підма́затися, підмасти́ти, приподо́битися, підлести́тися, підлести́ти, облести́ти, улести́ти (влести́ти), прилести́тися, підла́щитися, підла́ститися, прила́щитися, розси́патися. — Щось ти вже надто його вихваляєш, аж незручно за тебе. Якщо так і на людях, то ще скажуть, що підлабузнюєшся... (С. Добровольський); "Хіба ж не в них, не в оцих руках, — думає вона, — вся сила й багатство трудової людини, яка добуває ними не тільки свій хліб, а ще й можливість ні перед ким не запобігати" (О. Гончар); — Нічого, Галю, по чужих людях тинятися та їх ласки запобігати (Панас Мирний); (Хведоска:) Мамочко, чи ви тепер добренькі?.. (Хотина:) Та чого це ти так лабузнишся? (М. Кропивницький); — Підіб'юсь під нового (сотника) та й буду над ним орудувати (Г. Квітка-Основ'яненко); (Старшина:) Чутка йде, що на панів ніби пошесть яка напала, що все до мужиків підсовуються (М. Кропивницький); Весь час вертиться (економ) і завилює тут перед пані (С. Васильченко); (Нечай:) В Парижі інтелігенція привітала російського царя, розпростерлась перед ним (Л. Смілянський); Вернеться (Санька) із грамотою, з почестями. Всі тоді будуть стелитися перед нею, ніхто не посміє перечити, духу її будуть боятися (К. Гордієнко); Він начальство, мов жердину Чорна гусінь, обвива. Розпластається, розтане, Треба — стане дубала, В душу влізе, і пристане, І прилипне, як смола (С. Воскрекасенко); Всі його тут поважали, всі плазували перед ним (О. Донченко); Я вже бачив, що і він, і вчитель огиналися перед шляхтою, яка, може, і не варта їх (П. Панч); Отут вороги його і підлізли під справничого письмоводителя (Г. Квітка-Основ'яненко); Захар умів.. під'їхати, коли йому було треба, й він хвалився дома жінці.., що ніхто проти нього не встоїть (Грицько Григоренко); — А ти підкотися де просьбою, та й могорича не шкодуй (М. Стельмах); — Годі до мене лататися, — задихаючись, сказав він (В. Собко); — Кульгавий до тебе не мажеться? Яків? — Так. Заглядає в душу (Ю. Яновський); — А хто тебе обирав?.. Підсипався до начальства, отож тебе й "рекомендували"... (І. Муратов); Побачив (Охрім), що Еней гнівиться, До його зараз підмостивсь (І. Котляревський); Не тільки Катков, а й усі, кого Толстой облагодіяв.. за те, що вони лакействували перед ним, теж не відповідали навіть на його візити (В. Канівець); — Підлізли такі-сякі до старого, .. підлизалися до його, що він їм так сказав городу узять (А. Тесленко); Не такий Василь Порох, щоб лизався... (Панас Мирний); — Знає (Палажка), як піддобрити отого чорта. З такою не пропадеш... (С. Журахович); — Воно так добре ближче жити, частіше до батька ходить, піддобрюваться, підлещуваться, — говорила Степанида Сидорівна (І. Нечуй-Левицький); — Хотілося цементиком до вас піддобритися (В. Дрозд); — Ти у мене, Матвію, на всі руки майстер. — Не придобряйся, знаю, — буркнув Матвій (І. Цюпа); (Бавмерт (трохи зляканий, примилюється):) Ну дивись, я ж тобі півничка приніс (переклад Лесі Українки); — Вони говорять, що Едіт Гартман примазується до росіян і зрадила Німеччину (В. Собко); Він тепер бачив, що сила не в панських дітях, а в учителях, і на всякі лади мастив, щоб догодити як їм (Панас Мирний); У батьків нашого поштаря не було чим підмастити попа, і він дав ім'я немовляті — Венедикт (О. Донченко); Стали мужики-лизуни добритися до панів (Словник Б. Грінченка); (Галіма:) Я знаю, що в тебе незалежний маєток і тобі нема потреби приподоблюватися, щоб зробити кар'єру (В. Самійленко); (Юда:) Учитель мав улюбленців між нами, ми, зуби зціпивши, їм догоджали, щоб приподобитись йому хоч тим (Леся Українка); — Яка з вас хазяєчка, паніматко! Яка з вас господиня! — лестивсь до неї становий (І. Нечуй-Левицький); Привселюдно від імені всієї трупи висловив (Садовський) йому подяку. Це підлестило молодого багача (Ф. Бурлака); Щодня їх водили на допит, вимагали якихось нових зізнань, нових свідчень, улещали, залякували (М. Олійник); Вже вона не даремно так довгі літа до мене прилещувалась (І. Франко); Ти змалку так любив мене, як пугу пес; Чого ж так лащишся тепер до мене, Йване? (Є. Гребінка); Гнат підлащувався до Явдохи, бо вона була матір'ю його Насті (М. Коцюбинський); Прилащиться підлиза хоч до кого: Солодкії слова Приманюють великого й малого (Л. Глібов); Всім попівським серцем і глибокою попівською кишенею щиро горнувся, ластився і липнув (до пана) далекоглядний отець Варлам (О. Ільченко). — Пор. 1. годи́ти.

ФАРБУВА́ТИСЯ (перев. косметичними засобами), МАЛЮВА́ТИСЯ, НАФАРБО́ВУВАТИСЯ, ПІДФАРБО́ВУВАТИСЯ, ПІДМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, ПІДМА́ЗУВАТИСЯ розм. (злегка або ще раз); РОЗМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, МА́ЗАТИСЯ розм., НАМА́ЗУВАТИСЯ розм., (надмірно); РУМ'ЯНИТИСЯ, НАРУМ'Я́НЮВАТИСЯ, ПІДРУМ'Я́НЮВАТИСЯ (рум'янами); БІЛИ́ТИСЯ, НАБІ́ЛЮВАТИСЯ (білилом, пудрою); ФА́БРИТИСЯ, НАФА́БРЮВАТИСЯ (фаброю). — Док.: нафарбува́тися, пофарбува́тися, намалюва́тися, підфарбува́тися, підмалюва́тися, підма́затися, розмалюва́тися, нама́затися, нарум'я́нитися, підрум'я́нитися, набіли́тися, нафа́бритися. Пані в покоях — пудриться коло дзеркала, фарбується (С. Васильченко); (Галя:) Наталя й Аделя мов побожеволіли: миються, біляться, малюються, зодягаються, чепуряться (Є. Кротевич); Їй було весело, було весело й чабанам, що дивились з цікавістю, як вона.. на видноті у всіх підфарбовується (О. Гончар); Моя сусідка Інна, що теж носить на голові копицю і розмальовується, каже, що я нібито старосвітська дівка, що в мене відсталі погляди (В. Речмедін); Актори почали мазатися, як кому подобалось. Публіка стала була вимагати, щоб учителька дозволила й їм намазатися хоч однією сажею (С. Васильченко); Я рум'янцю не купую, ним не рум'янюся (коломийка).