1. Словник синонімів української мови

майстровий

РЕМІСНИ́К (дрібний товаровиробник), КУСТА́Р, МАЙСТРОВИ́Й розм. Багато люду наїхало за літо в Раїм: солдаток, купців, чиновників, ремісників (З. Тулуб); Літом якраз вони ганяють по селах, один — кустарів описує, а другий — здається, над оцінкою землі працює (Панас Мирний); Посполиті чи майстрові князя, прикуті взимку снігами й морозами до хати та печі, тепер виходили за двері (І. Ле).

РЕМІСНИ́ЦЬКИЙ (який стосується ремісника, ремісництва), РЕМІСНИ́ЧИЙ, РЕМІСНИ́Й розм.; МАЙСТРОВИ́Й (про людину). Встає крізь пам'яті вікно далека ремісницька школа (В. Сосюра); Ремісничі сотні простували через соборний майдан (О. Ільченко); Ольвія була великим ремісним та культурним центром (з журналу); Внизу, над самим Дніпром, розкинувся Поділ.. Тут починалась слава майстрового люду (І. Цюпа).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. майстровий — майстрови́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. майстровий — див. умілий Словник синонімів Вусика
  3. майстровий — -а, -е, рідко. 1》 Який займається майстерством (у 1 знач.). 2》 у знач. ім. майстровий, -вого, ч. Робітник, ремісник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. майстровий — МАЙСТРОВИ́Й, а́, е́, розм. 1. Який займається майстерством (у 1 знач.). – А тих [годинників], що на руці, як ото в тебе, не люблю. Я чоловік майстровий, біля верстата, з терпугом, зачеплю, розіб'ю (О. Словник української мови у 20 томах
  5. майстровий — МАЙСТРОВИ́Й, а́, е́, рідко. 1. Який займається майстерством (у 1 знач.). — А тих [годинників], що на руці, як ото в тебе, не люблю. Я чоловік майстровий, біля верстата, з терпугом, зачеплю, розіб’ю (Коп., Земля.. Словник української мови в 11 томах
  6. майстровий — Майстровий, -а, -е Мастеровой. Майстровий чоловік з його. Канев. у. Словник української мови Грінченка