1. Словник української мови в 11 томах

майстровий

МАЙСТРОВИ́Й, а́, е́, рідко.

1. Який займається майстерством (у 1 знач.).

— А тих [годинників], що на руці, як ото в тебе, не люблю. Я чоловік майстровий, біля верстата, з терпугом, зачеплю, розіб’ю (Коп., Земля.., 1957, 80);

Внизу, над самим Дніпром, розкинувся Поділ.. Тут починалась слава майстрового люду (Цюпа, Україна.., 1960, 135).

2. у знач. ім. майстрови́й, во́го, ч.. Робітник, ремісник.

— Ти мало бачив людей.. Є багато й майстрових, усяких ремісників (Мирний, І, 1954, 347);

Того ж дня споряджено до Наливайка в штаб вісім посланців, на чолі з паном Скшетуським, зодягненим за майстрового (Ле, Україна, 1940, 231).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. майстровий — майстрови́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. майстровий — див. умілий Словник синонімів Вусика
  3. майстровий — -а, -е, рідко. 1》 Який займається майстерством (у 1 знач.). 2》 у знач. ім. майстровий, -вого, ч. Робітник, ремісник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. майстровий — МАЙСТРОВИ́Й, а́, е́, розм. 1. Який займається майстерством (у 1 знач.). – А тих [годинників], що на руці, як ото в тебе, не люблю. Я чоловік майстровий, біля верстата, з терпугом, зачеплю, розіб'ю (О. Словник української мови у 20 томах
  5. майстровий — РЕМІСНИ́К (дрібний товаровиробник), КУСТА́Р, МАЙСТРОВИ́Й розм. Багато люду наїхало за літо в Раїм: солдаток, купців, чиновників, ремісників (З. Словник синонімів української мови
  6. майстровий — Майстровий, -а, -е Мастеровой. Майстровий чоловік з його. Канев. у. Словник української мови Грінченка