малоліття

МАЛОЛІ́ТТЯ (дитячий вік; вік підлітка), НЕДОЛІ́ТТЯ розм., МАЛОЛІ́ТСТВО розм. Ми забули на час Малоліття своє. Зате молодість в нас І сьогодні ще є! (В. Бичко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. малоліття — малолі́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. малоліття — -я, с. Дитячий вік, вік підлітка: недоліття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. малоліття — МАЛОЛІ́ТТЯ, я, с. Дитячий вік, вік підлітка; неповноліття. – Лише юні етноси та марнолюбні душі жадають негайної слави. Слава – то свідоцтво малоліття (О. Словник української мови у 20 томах
  4. малоліття — МАЛОЛІ́ТТЯ, я, с. Дитячий вік, вік підлітка; недоліття. Користуючись їх [синів князя Романа] малоліттям, галицькі бояри намагалися захопити владу (Іст. СРСР, І, 1956, 57). Словник української мови в 11 томах