мармуровий

БІ́ЛИЙ (який має колір молока, снігу, крейди і под.), БІЛОСНІ́ЖНИЙ підсил., СНІ́ЖНО-БІ́ЛИЙ підсил., СНІ́ЖНИЙ (СНІЖНИ́Й рідше) підсил. поет., ЛЕБЕДИ́НИЙ поет.; МОЛО́ЧНИЙ, КРЕЙДЯНИ́Й (матово-білий); МАРМУРО́ВИЙ (звичайно про шкіру людини — білий і гладкий, як мармур); ЛІЛЕ́ЙНИЙ поет. (звичайно про шкіру людини); Я́СНИ́Й розм. (про хліб). Олюся лежала у білому вбранні на столі, і дві свічки танули їй у головах (В. Підмогильний); Фіранки на вікнах, мережива на подушечках — все білосніжне, аж відлякує чистотою (О. Гончар); Стіл у кімнаті, як у велике свято, був застелений сніжно-білою скатертиною (Ірина Вільде); Негр. Білий ряд зубів і сніжні білки очей на квадраті чорного обличчя (В. Собко); В кімнаті спокійно, тихо, за вікнами — світла, лебедина ніч (О. Гуреїв); Надворі — молочний день; білі, пухкі хмари вкутали небо, пливуть і наче не пливуть (Є. Гуцало); Анатолеве обличчя біле, майже крейдяне (Я. Качура); Зблідла, з великими карими очима під мармуровим точеним надбрів'ям, у коштовному хутрі, на оксамитовому сидінні карети, вона скидалась на царівну (Н. Рибак); І Лейяніта раз прийшла й біля колон у хмарі мене раптово обняла лілейними руками... (В. Сосюра). — Пор. 1. біля́вий, біля́стий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мармуровий — мармуро́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мармуровий — З мармуру; (колір) білий; (- чоло) гладкий. Словник синонімів Караванського
  3. мармуровий — -а, -е. 1》 Прикм. до мармур. || Зробл. з мармуру чи облицьований ним. 2》 перен. Білий, гладкий, як мармур (про обличчя тощо). || Який кольором, малюнком нагадує мармур. || Зробл. під мармур. Мармурова палітурка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мармуровий — МАРМУРО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до ма́рмур. На синім морі стоїть камінь мармуровий (П. Чубинський); Я пам'ятник собі поставив нетривалий – Не з міді гордої, не з мармурових брил (М. Рильський); // Зробл. з мармуру або облицьований ним. Словник української мови у 20 томах
  5. мармуровий — Мармуро́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. мармуровий — МАРМУРО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до ма́рмур. На синім морі стоїть камінь мармуровий (Чуб., V, 1874, 31); Я пам’ятник собі поставив нетривалий — Не з міді гордої, не з мармурових брил (Рильський, І, 1956, 98); // Зробл. з мармуру або облицьований ним. Словник української мови в 11 томах
  7. мармуровий — Марморо́вий и мармуро́вий Мраморный. Ой у полю край дороги стоїть камінь мармуровий. Ушиц. у. Цілий день сном мертвим міцним спиш ти в гробі мармуровім. К. --------------- Мармуро́вий см. марморовий. Словник української мови Грінченка