масний

ЖИ́РНИЙ (який містить багато жиру; забруднений жиром; укритий шаром жиру), МАСНИ́Й, СИ́ТИЙ рідше; МАСТКИ́Й (просякнутий жиром). Жирна баранина; Жирні плями; Масні пальці; Масний борщ; На столі з'явилася пахуча гречана каша з молоком ситим (Г. Косинка); До Зоні стала ходити.. Зоніна ровесниця, чорнява, повновида, з таким "противним" блискучим, мастким волоссям (Леся Українка).

НЕПРИСТО́ЙНИЙ (про поведінку, позу, жест, слова, вислови тощо — який усупереч вимогам пристойності, моралі неприховано виражає або грубо підкреслює те, що пов'язане зі сферою інтимних, статевих відносин, деяких фізіологічних функцій організму), ЦИНІ́ЧНИЙ, БЕЗСОРО́МНИЙ, БЕЗСТИ́ДНИЙ розм. рідше, БЕЗЛИ́ЧНИЙ діал., РОЗПУ́СНИЙ підсил. (який виражає безсоромність, розпусність); НЕПОДО́БНИЙ, СОРОМІ́ЦЬКИЙ, СОРОМІ́ТНИЙ, СТИДКИ́Й розм., СТИДНИ́Й розм., СТРАМНИ́Й розм., СРАМО́ТНИЙ заст. (про слова, вислови, жест, думки і т. ін.); БРУДНИ́Й, МАСНИ́Й розм., СКОРО́МНИЙ розм., СЛА́СНИ́Й розм., ГИДКИ́Й підсил. розм., ПАСКУ́ДНИЙ підсил. розм. (про слова, мову, їх зміст); НЕЦЕНЗУ́РНИЙ, ПОГА́НИЙ, БРИДКИ́Й підсил., НЕПУТЯ́ЩИЙ розм., ПАПЛЮ́ЖНИЙ підсил. розм. (про слова, лайку, анекдот — непристойний і брутальний); ГРУ́БИЙ, БРУТА́ЛЬНИЙ, ДОБІ́РНИЙ розм., БАЗА́РНИЙ розм. (про лайливі вислови — непристойний і вульгарний); ПОРНОГРАФІ́ЧНИЙ (про малюнок, літературу, фільм); КРУТИ́Й розм., СОЛО́НИЙ розм., ПРИПЕ́РЧЕНИЙ розм. (про жарт, дотеп, анекдот і т. ін. — виразний, дотепний, але грубий і непристойний). Бронко дивився з виразом такої огиди, з яким дивляться на непристойні речі (Ірина Вільде); Цинічний жест; Цинічна поза; — Коли б вікна та сякі-такі двері в хаті навісити ..і картинки по стінах з жінками, які збираються купатися... — ..Посміхається Марія: видумає чоловік таке дурне про безстидні картини, що тішать панське око (М. Стельмах); На панщині співала (Ганна) розпусні пісні, сміялася (І. Франко); Досадно дівчині, що до неї приступає шайтан і нашіптує неподобні думки (М. Коцюбинський); Знов залунала сороміцька лайка, ляпаси (З. Тулуб); Хату вимазано дьогтем: паничів срамотно так понамальовано і соромітні слова (А. Головко); Гармидер, галас, гам у гаї, Срамотні співи (Т. Шевченко); Солдати весело перекликалися між собою словами, в яких, навіть не знаючи мови, дівчата чудово розуміли брудні, сласні натяки на їх адресу (І. Ле); На масні Семенові репліки Катька відповідала таким гучним, задоволеним реготом, що сторонні оглядались на неї (Л. Смілянський); І регіт, і вигуки, і скоромні вигадки, і дзенькіт склянок, і цокіт ножів — все змішалось у галас безладний та дикий (М. Старицький); Слухаючи те гидке оповідання, Сусанна Уласівна ледве дихала од гніву (І. Нечуй-Левицький); Батюшка нахиляється до Василенка і тихо, щоб ніхто не почув, обзиває його паскудним словом (М. Стельмах); Ми сидимо, палимо цигарки, розповідаємо нецензурні анекдоти, а потім, багатозначно перезирнувшись, на всі груди регочемо (П. Колесник); Навздогін Гнату летить якась погана лайка (М. Стельмах); На раду прибули одні пани, селяни не поїхали. Одні, як Лиза, щоб не чути такої бридкої лайки та ганьби (Панас Мирний); Груня сповнилася образами — її, молоду, заміжню жінку, облаяти непутящими словами!.. (К. Гордієнко); Він закінчив (розмову) брутальною лайкою (Л. Смілянський); На голову Василя сиплеться добірна лайка (Я. Галан); Базарна лайка; Серед грізних вигуків та нахвалок на козаків почулися раптом веселі жарти та круті дотепи (А. Головко); Можна повторювати його (ім'я) безліч раз думкою, пошепки і вголос, тільки б ніхто не почув, бо одразу ж почнуться двозначні розмови, розпитування, солоні жарти (Л. Первомайський). — Пор. 2. безсоро́мний, 1. нескро́мний, хти́вий.

РОДЮ́ЧИЙ (про землю, ґрунт), УРОЖА́ЙНИЙ (ВРОЖА́ЙНИЙ), ПЛІДНИЙ, ПЛОДЮ́ЧИЙ, ПЛОДОВИ́ТИЙ, ДОРІ́ДНИЙ, ЗАРІ́ДЛИВИЙ діал.,; РОЖАЇ́СТИЙ розм., Я́ДЕ́РНИЙ розм., ЖИ́РНИЙ, СИ́ТИЙ, СИ́ТНИЙ, МАСНИ́Й, ТУ́ЧНИЙ розм., ТЛУ́СТИЙ розм. (з великим умістом поживних речовин). Навкруги маєтку лежав родючий багатобарвний степ (О. Десняк); Єсть у нього поля урожайні (Марко Вовчок); Сади та виногради, Плідні лани, пасовиська кругом (І. Франко); Місяць рівно розливає своє блідо-синє світло, вкриваючи фантастичним мереживом плодючі.. поля (Я. Качура); Щоб процвітала вільна, плодовита.., людським трудом оновлена земля (І. Гончаренко); Сплять наші рідні Краї, Ниви дорідні, Гаї (П. Воронько); Тим тут гарно буряки поросли, що ядерніша земля (Словник Б. Грінченка); За вікном, за рудою жирною землею здіймалася легка пара (С. Добровольський); Яка земля, такі й люди. Вона сита, й вони ситі (Панас Мирний); — Достатків там більше, — почав той, — переорюють краще, та й земля ситніша (Панас Мирний); Невтомні трактори снували впоперек масного й пухкого поля (Ю. Яновський); Тучна земля диха на неї теплом, як колись мамині груди (М. Коцюбинський); Тут, на тлустій землі, врівень з людиною ростуть ледь-ледь побризкані місяцем бурякові висадки (М. Стельмах).

УЛЕ́СЛИВИЙ (ВЛЕ́СЛИВИЙ) (схильний лестити; який виражає нещиру ласкавість, догідливість), ОБЛЕ́СЛИВИЙ, ПІДЛЕ́СЛИВИЙ, ПІДЛЕ́СНИЙ рідше, МЕДОТОЧИ́ВИЙ, СОЛО́ДКИЙ, МАСНИ́Й, МА́СЛЯНИЙ, УКРА́ДЛИВИЙ (ВКРА́ДЛИВИЙ), СКРА́ДЛИВИЙ, ПІДХЛІ́БНИЙ діал. Коло Йвана метушився улесливий Карпенюк, забігаючи то з одного, то з другого боку (П. Колесник); Біля дверей Вільсон ще раз оглянувся, і на його обличчі промайнула улеслива посмішка (П. Кочура); Мотря ненавиділа той облесливий (свекрушин) голос (І. Нечуй-Левицький); Князь кинувся, мов голий у кропиві. Та генерал немов того й не бачив Й далі лив слова медоточиві (І. Франко); Обидва Глущуки не дуже вірили солодким речам Мар'яна Хомахи (С. Чорнобривець); Яків недовірливо поглядає на Терентія, догадуючись, що той десь та підкузьмив його. Чого б він таким солодким був? (М. Стельмах); Говорив він тихим, скрадливим голосом (В. Козаченко); Всі уже посміхалися підхлібними.. усмішками (Г. Хоткевич). — Пор. догі́дливий.

ХТИ́ВИЙ (схильний до надмірної чуттєвої насолоди, плотського потягу; який виражає плотський потяг), ПОХІТЛИ́ВИЙ, ПЛОТОЛЮ́БНИЙ, СЛАСНИ́Й, СЛАСТОЛЮ́БНИЙ рідше, ПРІАПІ́ЧНИЙ книжн., заст.; МАСНИ́Й розм., МА́СЛЯНИЙ розм. (який виражає хтивість). Почувала (Софія) й почуває себе куртизанкою, потайно хтивою навіть і зараз, у своєму солідному віці (О. Гончар); Губи його весь час цвітуть у сласній, хтивій усмішці (Є. Гуцало); Його пожадливий погляд нетерпляче блукав по дівочому натовпі і раптом зупинився на Наталці, нахабний, похітливий (С. Добровольський); Справді, таку "Людмилу" ризиковано було б залишити наодинці з сластолюбним Чорномором (Ю. Смолич); Масний погляд; — Коли б мені воля, то я б паничів з п'ять до себе прийняла, — сказала товстогуба Пріська, граючи до хлопців масляними очима (Панас Мирний). — Пор. 1. непристо́йний.