масний
МАСНИ́Й, а́, е́.
1. Який містить багато жиру, масла; жирний (у 1 знач.).
Поринав [Потап] в гомін, в тепло голосів, у смак масної страви, у свято і радість живого тіла (М. Коцюбинський);
Частування було сите, але не вишукане. Гаряче молоко, масний вершковий сир із кмином (З. Тулуб);
Вона мала нездорову пристрасть до масної темної косметики (Любко Дереш);
Зліплені у масні пагорби шматки сирого м'яса і сала поволі заповнювали усі вільні миски, баняки і ринки (Н. Сняданко);
// Який містить краплинки жиру, насичений ними.
Іванові руки безперестанку мнуть тепле овече вим'я, .. а по руках в нього тече молоко, що пахне лоєм і підіймає з дійниці масну солодку пару (М. Коцюбинський);
Мосьє Абель .. потяг в себе дратівливий, масний нафтовий аромат (Ю. Смолич);
// Укритий шаром жиру, масла; просякнутий жиром.
Копаниця захопив лівою рукою Рябченка за шию, нахилив до себе й почав цілувати товстими масними губами (Б. Грінченко);
Чогось шкура на її лиці завжди масна і блещить (В. Винниченко);
Батько взяв жмут чистого клоччя і старанно почав витирати ним масні .. руки (А. Шиян);
Княгиня проноситься повз мене, масне волосся боляче б'є мене по обличчі (Ю. Андрухович);
Єутихій стояв посеред світлиці, .. і ввесь масний вид його рясно вкрився потом (І. Білик);
// Вимазаний, заяложений жиром, маслом.
Товста бублейниця з .. масним очіпком та не кращою й одежею, розмахуючи руками, розказувала, що за проклятими школярами не вдержиш бубликів (Панас Мирний);
В бокові двері кочегарки увійшов машиніст Йосип Грінчак і мовчки сів на заяложену масними спецівками колоду (С. Чорнобривець);
Хлопчик видобув з глибини торби, з-під пістолів і старих онучок масну ганчірку із шматом, власне, кавалком жовтого нутряного сала і окраєць житнього хліба (Ю. Логвин);
// Змащений жиром, мастилом.
Довкола вилискували чистим масним металом механізми (Д. Ткач);
// Укритий жирною плівкою (про воду).
Неголосний гудок пролунав над цехом, над стапелями відкритої верфі, над масною, сизуватою водою затоки (В. Собко);
Погано вимиті резервуари тхнули гасом, а на воді в них мінилась райдужна масна плівка (Ю. Лісняк, пер. з тв. К. Чапека);
// Який залишається від жиру, масла.
Масна пляма виразно зачорніла при світлі на новенькім сукні мундира (М. Коцюбинський);
На папері залишились масні відбитки пальців (Ірина Вільде).
2. Схожий чимось на масло; м'який, жирний (про землю, ґрунт).
Невтомні трактори снували впоперек масного й пухкого поля (Ю. Яновський);
З-під полички плуга виверталася масна скиба, що вилискувалася проти сонця (С. Чорнобривець);
Рай порізано ярами Масна рілля. Масна пітьма (В. Стус);
В хаті стояв угрітий, масний сопух, стояла тьма (О. Забужко);
// Багатий на корисні речовини; родючий.
Масний подільський чорнозем, на якому посади дитину – і дитина виросте, спливав з їхніх рук, як спливає весною прибережний пісок (М. Стельмах);
Довкіл нас на отих масних ґрунтах у Сіруку колись жили ґазди (М. Матіос).
3. перен. Те саме, що підле́сливий; облесливий.
Слова маснії, а пироги піснії (прислів'я);
Ще дзвенить мені його масний, фарисейський голос в ушах (О. Кобилянська);
На його масних устах грала лукава усмiшка (Б. Антоненко-Давидович);
Ще й людей, котрі були незадоволені своїм убогим життям, навчати [Косован] брався: “За масний язик, каже, платять, а за гострі слова тобі зламаного крейцера не дадуть” (І. Муратов).
4. перен., розм. Якому властива хтивість; хтивий (про очі, погляд і т. ін.).
Червоний і схвильований, він підійшов до ліжка, а його масні очі так і забігали від купи спідниць аж до гарних панчіх Параскіци (М. Коцюбинський);
Якийсь кривоплечий, вугруватий бандит, розпливаючись в масній усмішці, потягся до Вутаньки розчепіреними для обіймів руками (О. Гончар);
// Непристойний, цинічний.
Шнадельський оповідав масні анекдоти, що збуджували гучний регіт (І. Франко);
На масні Семенові репліки Катька відповідала таким гучним, задоволеним реготом, що сторонні оглядались на неї (Л. Смілянський);
Заманювала його до себе зовсім простацькими, масними словами. Славко боявся йти до чужої хати (Л. Мартович).
Значення в інших словниках
- масний — масни́й: жирный; масний язи́к: краснобайство [ІФ,1890] — підлесливий [IV] Словник з творів Івана Франка
- Масний — Ма́сний прізвище Орфографічний словник української мови
- масний — 1. Який містить багато жиру, масла; просякнутий, змащений жиром тощо: масний сир, масна страва, масна пляма, масне волосся, масні губи. 2. Схожий чимось на масло (про землю, ґрунт): масний чорнозем. Літературне слововживання
- масний — Жирний, прожирений, промаслений, у маслі, д. масляний; (- землю) м'який; (грунт) родючий; (голос) улесливий, облесливий; (погляд) хтивий; (жарт) солоний, пікантний, непристойний, сороміцький, цинічний. Словник синонімів Караванського
- масний — див. брехливий Словник синонімів Вусика
- масний — [масний] м. (на) -еіному/-еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- масний — -а, -е. 1》 Який містить багато жиру, масла; жирний (у 1 знач.). || Який містить краплинки жиру, насичений ними. || Укритий шаром жиру, масла; просякнутий жиром. Масне волосся. Масне лице. Масна сковорідка. || Вимазаний, заяложений жиром, маслом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- масний — масни́й жирний (м, ср, ст)||тлустий ◊ масні́ жа́рти → жарт ◊ масні́ кава́лки → кавалок Лексикон львівський: поважно і на жарт
- масний — ЖИ́РНИЙ (який містить багато жиру; забруднений жиром; укритий шаром жиру), МАСНИ́Й, СИ́ТИЙ рідше; МАСТКИ́Й (просякнутий жиром). Жирна баранина; Жирні плями; Масні пальці; Масний борщ; На столі з'явилася пахуча гречана каша з молоком ситим (Г. Словник синонімів української мови
- масний — Масни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- масний — МАСНИ́Й, а́, е́. 1. Який містить багато жиру, масла; жирний (у 1 знач.). Поринав [Потап] в гомін, в тепло голосів, у смак масної страви, у свято і радість живого тіла (Коцюб., II, 1955, 281); Частування було сите, але не вишукане. Словник української мови в 11 томах
- масний — Масни́й, -а́, -е́ 1) Масляный. Масна неділя. Воскресенье на сырной недѣлѣ. 2) Жирный, пропитанный жиромъ, масломъ (о кушаньяхъ). Масні пироги. 3) Замасленный, засаленный. 4) Переносно (о словахъ). Словник української мови Грінченка