мацапура

ПОТВО́РА (бридка, негарна зовні людина, що має фізичні вади, непропорційну будову тіла, обличчя тощо; уживається також як лайка), ПОЧВА́РА, ВИ́РОДОК, МАШКАРА́ розм., ШЕРЕ́ПА розм., ПОТОРО́ЧА розм., ОПУ́ДАЛО зневажл., МА́ВПА зневажл., МАЦАПУ́РА зневажл., ЧУПЕРА́ДЛО зневажл., СТРАШКО́ зневажл. Йшов він повз страшних потвор у лахміттях, у виразках, з незрячими очима (О. Іваненко); (Темничний вартовий:) Се знов оцей скажений? Ти будеш тихо? Проклята почваро! (Леся Українка); Колись був пишний, як повний місяць, а тепер став якимсь виродком (І. Нечуй-Левицький); З себе був (прохожий) така машкара, що якби змалювати, то чи й повірив би хто, щоб на світі могла бути така людина; лиця шрамоваті, на однім оці більмо (А. Свидницький); (Печариця:) Лиха година тебе б взяла, бісову шерепу! І чорт тебе нагнав сюди, гаспидська дочко! (Панас Мирний); — Подивися, якою поторочею зробила вона (швачка) мене: тут висить, у грудях перетягла... (Л. Яновська); Увійшло якесь опудало. На голову насунув кобеняк, тілько очі видно, а сам у широкій семрязі; на спині чималий горб (П. Куліш); Глянув я на Дрімайла та й зареготавсь на всю хату. Такої мавпи я ще зроду не бачив. Коли гляну на себе в дзеркало, а з мене вийшла ще краща мавпа (І. Нечуй-Левицький); (Марк:) Хіба ж така мацапура, як я, може подобатися прекрасним паннам? (Я. Мамонтов); — Давайте я вам зроблю модну зачіску! І хоч як я протестувала і відкручувалась, майже насильно взяла (панна Мося) мене в свої руки і таки зробила з мене якесь модне чуперадло (Ірина Вільде).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мацапура — мацапу́ра іменник чоловічого або жіночого роду, істота лайл. Орфографічний словник української мови
  2. мацапура — див. вайлуватий; лице; пихатий Словник синонімів Вусика
  3. мацапура — -и, ч. і ж., лайл. Неохайна або незграбна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мацапура — МАЦАПУ́РА, и, ч. і ж., лайл. Неохайна або незграбна людина. [Хівря:] Це біжу до шинку по свого мацапуру: як попхався ще зранку, та й досі куликає! (М. Кропивницький); – Семінаристом я був у духовній. Дивиться Петро. Така мацапура, семінаристом він був!... Словник української мови у 20 томах
  5. мацапура — мацапу́ра 1. негарне обличчя (ср, ст) 2. неохайна або незґрабна людина (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. мацапура — МАЦАПУ́РА, и, ч. і ж., лайл. Неохайна або незграбна людина. [Xівря:] Це біжу до шинку по свого мацапуру: як попхався ще зранку, та й досі куликає! (Кроп., І, 1958, 522); — Семінаристом я був у духовній. Дивиться Петро. Така мацапура, семінаристом він був!... Словник української мови в 11 томах
  7. мацапура — Мацапура, -ри об. Неуклюжій, неповоротливый человѣкъ. Чортова мацапура. Ном. № 3562. Словник української мови Грінченка