мебльовик

МЕБЛЯ́Р (майстер, який виготовляє меблі; робітник меблевої промисловості), МЕ́БЕЛЬНИК, МЕБЛЬОВИ́К (робітник меблевої промисловості). Будинок цей звів колись.. Ярема Ярило, давно забутий, а славний у ті давні часи майстер на всячину, що був і будівничим, і корабельником, і меблярем (О. Ільченко); Лелекач був добрим майстром-мебельником (М. Томчаній); Мебльовики весь час удосконалюють технологію, знаходять і приводять в дію нові резерви виробництва (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мебльовик — мебльови́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мебльовик — -а, ч. Робітник меблевої промисловості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мебльовик — МЕБЛЬОВИ́К, а́, ч. Робітник меблевої промисловості. Мебльовики весь час удосконалюють технологію (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. мебльовик — МЕБЛЬОВИ́К, а́, ч. Робітник меблевої промисловості. Мебльовики весь час удосконалюють технологію (Рад. Укр., 25.III 1961, 2). Словник української мови в 11 томах