мебельник
МЕБЛЯ́Р (майстер, який виготовляє меблі; робітник меблевої промисловості), МЕ́БЕЛЬНИК, МЕБЛЬОВИ́К (робітник меблевої промисловості). Будинок цей звів колись.. Ярема Ярило, давно забутий, а славний у ті давні часи майстер на всячину, що був і будівничим, і корабельником, і меблярем (О. Ільченко); Лелекач був добрим майстром-мебельником (М. Томчаній); Мебльовики весь час удосконалюють технологію, знаходять і приводять в дію нові резерви виробництва (з газети).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мебельник — ме́бельник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- мебельник — -а, ч. Спеціаліст, який виготовляє, ремонтує або оцінює меблі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мебельник — МЕ́БЕЛЬНИК, а, ч. Те саме, що мебля́р. Лелекач був добрим майстром-мебельником (Томч., Закарп. опов., 1953, 192); // Торговець меблями. Словник української мови в 11 томах