мебельник

ме́бельник

-а, ч.

Спеціаліст, який виготовляє, ремонтує або оцінює меблі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мебельник — ме́бельник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мебельник — МЕБЛЯ́Р (майстер, який виготовляє меблі; робітник меблевої промисловості), МЕ́БЕЛЬНИК, МЕБЛЬОВИ́К (робітник меблевої промисловості). Будинок цей звів колись.. Словник синонімів української мови
  3. мебельник — МЕ́БЕЛЬНИК, а, ч. Те саме, що мебля́р. Лелекач був добрим майстром-мебельником (Томч., Закарп. опов., 1953, 192); // Торговець меблями. Словник української мови в 11 томах