мебельник
ме́бельник
-а, ч.
Спеціаліст, який виготовляє, ремонтує або оцінює меблі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мебельник — ме́бельник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- мебельник — МЕБЛЯ́Р (майстер, який виготовляє меблі; робітник меблевої промисловості), МЕ́БЕЛЬНИК, МЕБЛЬОВИ́К (робітник меблевої промисловості). Будинок цей звів колись.. Словник синонімів української мови
- мебельник — МЕ́БЕЛЬНИК, а, ч. Те саме, що мебля́р. Лелекач був добрим майстром-мебельником (Томч., Закарп. опов., 1953, 192); // Торговець меблями. Словник української мови в 11 томах