1. Словник синонімів української мови

мегера

ВІ́ДЬМА зневажл., лайл. (про злу, сварливу або потворну жінку), МЕГЕ́РА, ЗЛЮ́КА, ГА́РПІЯ, ГАРГА́РА діал.; БА́БА-ЯГА́, ЯГА́, КАРГА́ (перев. про стару); ФУ́РІЯ (перев. про розлючену). — Щасливий ти, Якове! — казав він, — щасливий! Он твоя? — сидить... тиха та мирна... А глянь на мою? Відьма... А все-таки я її люблю (Панас Мирний); Теща малювала-ся йому страшною мегерою (П. Загребельний); — А що ти робитимеш, коли султан тебе розлюбить через оцю гарпію? (З. Тулуб); — У тебе не хазяйка — баба-яга. Я заходив уже сьогодні. Вигнала (А. Головко); Недавно на другій женився, Та, бач, в рахунку помилився, Із жару в полом'я попав; Щоб од яги як одв'язаться, То мусив в військо записаться (І. Котляревський); — Що вона (бабка) говорить, клята карга! — змертвілими губами прохрипів сам до себе майор (Ю. Бедзик); Несподівано розчинилися двері й висока, чорна, якась довгобраза, довгорука, довгонога фурія влетіла в хату (Л. Яновська). — Пор. злю́ка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мегера — меге́ра іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мегера — міт., богиня помсти; П. сварлива жінка, фурія, яга, ВІДЬМА, з. язя. Словник синонімів Караванського
  3. мегера — -и, ж. 1》 У давньогрецькій міфології – одна з трьох богинь помсти. 2》 перен., зневажл. Зла, сварлива жінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мегера — див. фурія Словник чужослів Павло Штепа
  5. мегера — МЕГЕ́РА, и, ж. 1. У давньогрецькій міфології – одна з трьох богинь помсти. 2. перен., зневажл. Зла, сварлива жінка. – А як знайдемо філоксеру, то ті мегери й очі з лоба повидирають нам (М. Коцюбинський); – А цю твою стару мегеру, оцю Сусанну Петрівну .. Словник української мови у 20 томах
  6. мегера — меге́ра (грец. Μέγαιρα) 1. У давньогрецькій міфології одна з богинь помсти, відплати. 2. Переносно – люта, сварлива жінка. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. мегера — Меге́ра, -ри; -ге́ри, -ге́р (гр., фу́рія) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. мегера — МЕГЕ́РА, и, ж. 1. У давньогрецькій міфології — одна з трьох богинь помсти. 2. перен., зневажл. Зла, сварлива жінка. — А як знайдемо філоксеру, то ті мегери й очі з лоба повидирають нам (Коцюб. Словник української мови в 11 томах