мегера
меге́ра
-и, ж.
1》 У давньогрецькій міфології – одна з трьох богинь помсти.
2》 перен., зневажл. Зла, сварлива жінка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мегера — меге́ра іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- мегера — міт., богиня помсти; П. сварлива жінка, фурія, яга, ВІДЬМА, з. язя. Словник синонімів Караванського
- мегера — див. фурія Словник чужослів Павло Штепа
- мегера — МЕГЕ́РА, и, ж. 1. У давньогрецькій міфології – одна з трьох богинь помсти. 2. перен., зневажл. Зла, сварлива жінка. – А як знайдемо філоксеру, то ті мегери й очі з лоба повидирають нам (М. Коцюбинський); – А цю твою стару мегеру, оцю Сусанну Петрівну .. Словник української мови у 20 томах
- мегера — меге́ра (грец. Μέγαιρα) 1. У давньогрецькій міфології одна з богинь помсти, відплати. 2. Переносно – люта, сварлива жінка. Словник іншомовних слів Мельничука
- мегера — ВІ́ДЬМА зневажл., лайл. (про злу, сварливу або потворну жінку), МЕГЕ́РА, ЗЛЮ́КА, ГА́РПІЯ, ГАРГА́РА діал.; БА́БА-ЯГА́, ЯГА́, КАРГА́ (перев. про стару); ФУ́РІЯ (перев. про розлючену). — Щасливий ти, Якове! — казав він, — щасливий! Он твоя? — сидить... Словник синонімів української мови
- мегера — Меге́ра, -ри; -ге́ри, -ге́р (гр., фу́рія) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мегера — МЕГЕ́РА, и, ж. 1. У давньогрецькій міфології — одна з трьох богинь помсти. 2. перен., зневажл. Зла, сварлива жінка. — А як знайдемо філоксеру, то ті мегери й очі з лоба повидирають нам (Коцюб. Словник української мови в 11 томах