межувальник
ЗЕМЛЕМІ́Р (фахівець з межування землі та землевпорядкування), МЕЖУВА́ЛЬНИК, МЕЖОВИ́К, МІ́РНИК розм. Як настала радянська влада і ділили землю, громада обрала його за землеміра (В. Кучер); Не звеселив Романа й межувальник, якого прислала контора (П. Панч); У зв'язку з відсутністю землевпорядних сил не можна відмовлятися від проведення цієї роботи спрощеним способом, силами колгоспних мірників (з газети).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- межувальник — межува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- межувальник — -а, ч. Те саме, що межовик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- межувальник — МЕЖУВА́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що межови́к. Не звеселив Романа й межувальник, якого прислала контора (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
- межувальник — МЕЖУВА́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що межови́к. Не звеселив Романа й межувальник, якого прислала контора (Панч, II, 1956, 407). Словник української мови в 11 томах