1. Великий тлумачний словник сучасної мови

межувальник

межува́льник

-а, ч.

Те саме, що межовик.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. межувальник — межува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. межувальник — МЕЖУВА́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що межови́к. Не звеселив Романа й межувальник, якого прислала контора (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
  3. межувальник — ЗЕМЛЕМІ́Р (фахівець з межування землі та землевпорядкування), МЕЖУВА́ЛЬНИК, МЕЖОВИ́К, МІ́РНИК розм. Як настала радянська влада і ділили землю, громада обрала його за землеміра (В. Кучер); Не звеселив Романа й межувальник, якого прислала контора (П. Словник синонімів української мови
  4. межувальник — МЕЖУВА́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що межови́к. Не звеселив Романа й межувальник, якого прислала контора (Панч, II, 1956, 407). Словник української мови в 11 томах