1. Великий тлумачний словник сучасної мови

межування

межува́ння

-я, с.

Дія за знач. межувати 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. межування — межува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. межування — МЕЖУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. межува́ти 1. Минув рік-другий – і знову панські лани заколосилися житом-пшеницею .. А після того незабаром почалося й межування (Панас Мирний); – Завтра, як тільки зійде сонце, почнемо нове межування. Хай кожен приносить на поле свої знаки (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. межування — Межува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. межування — МЕЖУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. межува́ти 1. Минув рік-другий — і знову панські лани заколосилися житом-пшеницею.. А після того незабаром почалося й межування (Мирний, IV, 1955, 241); — Завтра, як тільки зійде сонце, почнемо нове межування. Словник української мови в 11 томах
  5. межування — Межува́ння, -ня с. Межеваніе. Словник української мови Грінченка