минущий

НЕДОВГОВІ́ЧНИЙ (який не може існувати, жити, діяти протягом тривалого часу); МИНУ́ЩИЙ, СКОРОМИНУ́ЩИЙ (СКОРОМИНУ́ЧИЙ) підсил., ШВИДКОМИНУ́ЧИЙ підсил., ШВИДКОПЛИ́ННИЙ підсил., перев. поет., БИСТРОПЛИ́ННИЙ підсил. поет., МИТТЄ́ВИЙ (МИТТЬОВИ́Й рідше) підсил., ХВИЛИ́ННИЙ підсил., ЕФЕМЕ́РНИЙ книжн., ЛЕТУ́ЧИЙ поет., ПЕРЕБІ́ЖНИЙ поет., БІГУ́ЧИЙ заст., ХВИЛЕ́ВИЙ підсил. заст. (який відбувається, триває, існує недовго). З-за хмар визирнуло недовговічне осіннє сонце (Н. Рибак); Нічого особливого не находять (лікарі). Це щось таке, мовляв, минуще, а так дитина здорова (О. Гончар); На засмаглому обличчі іноді випливала легка скороминуща посмішка (С. Журахович); Вона розповіла Білогрудові одну з тих швидкоминучих історій, якими були щедро сповнені фронтові будні (Ю. Бедзик); Всі ці п'ять років, як не вважати на швидкоплинні пустощі-залицяння, Карнавченко був вірний Прісі (І. Сенченко); Хіба життя не бистроплинний сон, а сонне життя? (М. Коцюбинський); Приходив (Мічурін) до неї (природи) вже не як узурпатор і воїн, який вимагав покори, а як.. мізерно дрібна її частка, скороминуща, майже миттєва в безупинному русі життя (О. Довженко); — Признаюся, Бейбі, — кажу я, — що не пізнаю вас. Ви страшенно змінилися. А може, це тільки хвилинне! (М. Ірчан); Навіть цей храм, ..Бездушная будова, що звели Такі ж, як я, створіння ефемерні, І той переживе віків багато (В. Самійленко); Не дай в неволі пропадати, Летучі літа марно тратить (Т. Шевченко); Летітиме він, не знаючи, що все на світі є перебіжне й немає ніде чудес і тайн (Ю. Яновський); Я не знала роду-племені своєї знайомої, ледве знала імення — се була літня хвилева знайомість (Леся Українка). — Пор. 2. коро́ткий, тимчасо́вий.