1. Словник синонімів української мови

миска

МИ́СКА (посудина для їди у вигляді широкої чашки); ПОЛУ́МИСОК, ПІВМИ́СКА заст. (неглибока); МИСЧИ́НА розм. (невелика); МИ́СА заст. (велика); РИ́НКА розм. (невисока глиняна); КАНДІ́ЙКА діал. (з трохи загнутими досередини вінцями). Як не наївся з миски, то з полумиска не налижешся (прислів'я); Прислуга приносила з кухні великі срібні півмиски, повні знаменито приправленої страви (Б. Лепкий); Під корчем мала дитина. І хліб ще, і огірок та й мисчина (В. Стефаник); З полиці миси, миски й мисочки, і зелені, й червоні, і жовті, наче каміння дороге, викрашаються (Марко Вовчок); Жив Гордій бідно, дітей годував картоплею та квашею. Наллє жінка в ринку, обліплять її діти і хлюпаються в ній ложками, як утята в рясці (Григорій Тютюнник); Взявши відер, кандійок, І батько, й мати, і воно (дитя) Пішли на ярмарок (Т. Шевченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. миска — ми́ска іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ми́ски Орфографічний словник української мови
  2. миска — [миска] -ские, д. і м. -с'ц'і, мн. миески, миесок дв'і миские Орфоепічний словник української мови
  3. миска — -и, ж. 1》 Посудина у вигляді широкої чашки, в якій звичайно подають страву до столу. || Про кількість чого-небудь, що вміщується в таку посудину. 2》 Посудина такої форми більшого розміру, що призначена для різних господарських потреб. Ниркова миска анат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. миска — МИ́СКА, и, ж. 1. Посудина у вигляді широкої чаші, в якій звичайно подають страву до столу. Тут їли [троянці у Дидони] рознії [різні] потрави, І все з полив'яних мисок, І самі гарнії приправи, З нових кленових тарілок (І. Словник української мови у 20 томах
  5. миска — ми́ска: ◊ робітник до готової ми́ски → робітник Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. миска — До миски треба й ложки. Бо без ложки не наїшся. Не пхай ложки в чужу миску. До чужого діла не мішайся. Порожня миска не вабить писка. Де нема користи, там ніхто не діде. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. миска — Ми́ска, -ски, -сці; миски́, мисо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. миска — МИ́СКА, и, ж. 1. Посудина у вигляді широкої чашки, в якій звичайно подають страву до столу. Тут їли [троянці у Дидони] рознії [різні] потрави, І все з полив’яних мисок, І самі гарнії приправи, З нових кленових тарілок (Котл. Словник української мови в 11 томах
  9. миска — Миска, -ки ж. 1) Миска, родъ глубокой тарелки. Хоч того самого, аби в другу миску. Ном. № 2681. Із нехочу ззів три миски борщу. Ном. № 5060. 2) Въ маслобойнѣ: посуда, въ которую стекаетъ выжатое конопляное масло. Шух. І. 163. ум. мисочка. Словник української мови Грінченка