1. Словник синонімів української мови

митель

I. ЛУГ розм. (водний настій попелу, який уживається для прання, миття тощо), ВІДМО́КА діал., МИ́ТЕЛЬ діал., ТУЗЛУ́К розм. заст. (для зоління білизни). Зігріла (мати) окропу, щоб змити мені голову, внесла шаплик і наказала скидати все і лізти в луг (М. Чабанівський); Мотря стала оджимать сорочки з відмоки (І. Нечуй-Левицький); Налила (Настя) в миску мителю, розпустила коси і почала мити голову (І. Нечуй-Левицький); Положи сорочку в тузлук (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. митель — ми́тель іменник чоловічого роду, істота лужна вода діал. Орфографічний словник української мови
  2. митель — див. вода Словник синонімів Вусика
  3. митель — мителю і митлю, ч., діал. Тепла лужна вода для миття або прання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. митель — МИ́ТЕЛЬ, ми́телю і ми́тлю, ч., діал. Тепла лужна вода для миття або прання. Наварять митлю, голову їй [Парасці] змиють, сорочку чисту надінуть, приберуть її (Ганна Барвінок); В суботу ввечері Нимидора помила миски й ложки, змила добре мителем з лугу голову (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  5. митель — МИ́ТЕЛЬ, ми́телю і ми́тлю, ч., діал. Тепла лужна вода для миття або прання. Наварять митлю, голову їй [Парасці] змиють, сорочку чисту надінуть, приберуть її (Барв., Опов.., 1902, 115); В суботу ввечері Нимидора помила миски й ложки, змила добре мителем з лугу голову (Н.-Лев., II, 1956, 177). Словник української мови в 11 томах
  6. митель — Ми́тель, -лю м. Теплая вода для мытья головы. Приготуй мені мителю, хочу голову змити. Конотоп. у. В ночви налила мителю, щоб змити голову, бо була субота. Левиц. І. 54. Также щелочная вода для бѣленія полотна. Вас. 169. Словник української мови Грінченка