мога

СПРОМО́ЖНІСТЬ (наявність сили, вміння і т. ін. до здійснення чого-небудь), ЗМО́ГА, СПРОМО́ГА розм., МО́ГА заст. І раптом схопився, збуджений переляком.. Відібрало йому спроможність крикнути на ґвалт (І. Ле); Коли б мені так само (як землі) змогу мати Щороку оживати навесні (Л. Дмитерко); Горпина молодою повдовіла, а за хворістю не мала спромоги довести до ладу господарство (І. Нечуй-Левицький). — Пор. можливість.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мога — мо́га іменник жіночого роду можливість рідко Орфографічний словник української мови
  2. мога — -и, ж., заст. Змога, можливість. Де тільки мога. Скільки мога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мога — МО́ГА, и, ж., заст. Змога, можливість. Коли бо, дітки, малась мога Знов повернутися між вас! (П. Грабовський). Словник української мови у 20 томах
  4. мога — МО́ГА, и, ж., заст. Змога, можливість. Коли бо, дітки, малась мога Знов повернутися між вас! (Граб., І, 1959, 147). Де ті́льки мо́га — де тільки можна. Ми заходили до книгарень.. Взагалі бували де тільки мога (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  5. мога — Мо́га, -ги ж. Возможность. Скільки нашої моги, дбаємо про добро рідного нашого краю. О. 1862. III. К. 29. У Бога все мат. Ном. № 21. як, яко мо́га. Насколько возможно, по возможности. Як лют швидче утікай! Котл. Ен. Горілки чарку дають яко мога більшу. Грин. III. 537. Словник української мови Грінченка