модничати

I. ШИКУВА́ТИ розм. (одягатися, триматися тощо з особливою показною вишуканістю, ефектно), ФАСО́НИТИ розм., ФОРСИ́ТИ розм., ФРАНТИ́ТИ розм., ХВЕРЦЮВА́ТИ розм., МО́ДНИЧАТИ розм. В найтяжчі для імперії дні її августійший муж і вона (цариця) на грандіозних придворних балах шикують у шатах Олексія Михайловича і його дружини (М. Стельмах); З допомогою сажі і клаптя старої шинелі наводив (чистильник) лиск на чоботях та черевиках, переважно на тих, які ще годились для того, щоб ними фасонити (В. Земляк); Була осінь, солом'яні брилі вже не йшли в сезон, але день випав зовсім літній, а вуличні гуляки тим і форсили, що починали літо першими, а закінчували останніми (Ю. Смолич); — Хай лиш йому підітнуть собаки новенькі штанці, щоб не франтив дуже (Панас Мирний); Він ще й зараз хверцює в безкозирці з написом на лобі "Дерзкий" (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. модничати — мо́дничати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. модничати — -аю, -аєш, недок., розм. Іти в усьому за модою (у 1 знач.), додержуватися її; модно вдягатися; франтити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. модничати — МО́ДНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. Іти в усьому за модою (у 1 знач.), додержуватися її; модно одягатися; франтити. Недбайлива була ненька, Діточок не доглядала, Сама ж модничати стала (Л. Забашта). Словник української мови у 20 томах
  4. модничати — МО́ДНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. Іти в усьому за модою (у 1 знач.), додержуватися її; модно одягатися; франтити. Недбайлива була ненька. Діточок не доглядала, Сама ж модничати стала (Забашта, Калин. кетяг, 1956, 88). Словник української мови в 11 томах