1. Словник синонімів української мови

можновладний

ВЛА́ДНИЙ (який має владу; здатний нав'язувати свою волю), ВСЕВЛА́ДНИЙ, ПОВНОВЛА́ДНИЙ, МОЖНОВЛА́ДНИЙ, АВТОРИТА́РНИЙ книжн., ДИКТА́ТОРСЬКИЙ (з необмеженою владою). Владна Дідона їх прийняла у свої володіння (М. Зеров); Владні структури держави; Рота цілу ніч не спала, готуючись на ранок стати перед грізні очі всевладного командира (Я. Качура); І не було ні одної струни на єгипетських арфах, Щоб не співала хвали повновладній цариці Єгипту (Леся Українка); Авторитарна держава; Диктаторський режим.

ЗНА́ТНИЙ (який належить до знаті), АРИСТОКРАТИ́ЧНИЙ, ВИСО́КИЙ, БЛАГОРО́ДНИЙ, РОДОВИ́ТИЙ, ІМЕНИ́ТИЙ, ТИТУЛО́ВАНИЙ, ВЕЛИКОРО́ДНИЙ заст., ГОНОРО́ВИЙ заст., МОСТИ́ВИЙ заст.; МОЖНОВЛА́ДНИЙ, ВЕЛЬМО́ЖНИЙ заст., ВЕЛИКОМО́ЖНИЙ заст. (знатний, багатий, який має значну владу); ДВОРЯ́НСЬКИЙ, ШЛЯХЕ́ТНИЙ, ШЛЯХЕ́ТСЬКИЙ (який належить до дворянства, до шляхти); СПИНКОВИ́Й із сл. панство, дворянство, заст. (спадковий). Вихованки стояли в їдальні, .. благоговійно і боязко чекаючи знатну гостю (О. Донченко); Пані Олімпія довгим поглядом окинула його, поглядом, у котрім виразно малювалася погорда аристократичної натури до плебея (І. Франко); (Хуса:) Сьогодні в мене будуть гості з Риму, високі родом гості! (Леся Українка); — Що ж — вона хоч і не іменитого роду, але чесної сім'ї (Леся Українка); А панночка й голову задерла, виступає так, наче вже вона княгиня великородна (Марко Вовчок); На балконах під балдахінами сиділо вельможне панство (О. Довженко); — Та от бач, полюбив молодець дівчину, ну і дівчина не від того. Молодець не нашого міщанського роду — син нашого війта, а дівчина, бач, роду шляхетського (П. Куліш); Спинкове панство.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. можновладний — можновла́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. можновладний — Вельможний, володарний, володарський, всевладний, ок. владоможний. Словник синонімів Караванського
  3. можновладний — -а, -е. Який має владу, силу, вплив; сильний. || Власт. можновладцеві. || Який належить до кола можновладців. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. можновладний — МОЖНОВЛА́ДНИЙ, а, е. Який має владу, силу, вплив; сильний. Гордо малювався на горі фамільний палац можновладного магната Юзефа Янковського (Я. Качура); // Власт. можновладцеві.; // Який належить до кола можновладців. Словник української мови у 20 томах
  5. можновладний — Можновла́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. можновладний — МОЖНОВЛА́ДНИЙ, а, е. Який має владу, силу, вплив; сильний. Промислові капіталісти, ці нові можновладні особи… повинні були витіснити не тільки цехових майстрів, але й феодалів.. (Маркс, Капітал, т. І, кн. Словник української мови в 11 томах
  7. можновладний — Можновладний, -а, -е Могущественный. Як можновладний пан запанував. К. ПС. І. 30. Словник української мови Грінченка