мойра

ДО́ЛЯ (надприродна сила, що нібито визначає все в житті; незалежний від людини хід подій, збіг обставин), ПРИЗНА́ЧЕННЯ, ПРИРЕ́ЧЕННЯ, СУДЬБА́ розм., МО́ЙРА книжн.; ФА́ТУМ книжн. (перев. грізний, несприятливий для людини хід подій, якого не можна уникнути); ФОРТУ́НА розм. (перев. сприятлива для когось, щаслива). Прошу не нудьгувати, коли я перейду зараз до опису міста, що в ньому мені доля судила стати щільно до виробництва кінокартин (Ю. Яновський); Навіть той, хто в призначення вірить, Все ж трудитися мусить постійно (І. Франко); (Чернець:) У двоєдиній сутності твоїй з тобою ми брати не випадково: тут Божий перст, приречення святе (О. Левада); Було щось жорстоко-безглузде в цьому ударі судьби, життя його, таке стійке раніше, мовби похитнулося (О. Гончар); (Любов:) І я раз була щаслива, така щаслива... Нащо мені перебили се щастя... Ах, що я дурницю говорю? Хіба се можна перебити чи одвернути? Се фатум, се мойра! (Леся Українка); Хіба не казав їй нещодавно Мар'ян Поляруш, що в цьому році фортуна повернеться до хлібороба: буде він мати землю і в Криму, і на Дону, і в Сибіру, і в їхньому селі (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мойра — Мойра: — доля, фатум [8] Словник з творів Івана Франка
  2. мойра — мо́йра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. Мойра — Богиня долі, доля, див. судьба, фатум, предестинація, фортуна Словник чужослів Павло Штепа
  4. мойра — -и, ж. 1》 У давньогрецькій міфології – богиня долі. 2》 перен. Доля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мойра — МО́ЙРА, и, ж. 1. У давньогрецькій міфології – богиня долі. Сонце, місяць, зорі, то світочі в великім храмі Мойри, боги й богині тільки слуги в храмі (Леся Українка). 2. перен. Доля. [Любов:] Нащо мені перебили се щастя .. Ах, що я дурницю говорю?... Словник української мови у 20 томах
  6. мойра — мо́йра вул. страх (ст)||морес, п'єтр, штанотрястя, трема ◊ ма́ти мо́йра відчувати страх; боятися (ст): Постаті обступають мене щільніше. Кашкет відхиляється в їх бік. – Цилюєш? Своя пака – як дріт. Маєш мойра?... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. мойра — МО́ЙРА, и, ж. 1. У старогрецькій міфології — богиня долі. Сонце, місяць, зорі, то світочі в великім храмі Мойри, боги й богині тільки слуги в храмі (Л. Укр., II, 1951, 274). 2. перен. Доля. [Любов:] Нащо мені перебили се щастя …Ах, що я дурницю говорю?... Словник української мови в 11 томах