молодецтво

МОЛОДЕ́ЦТВО (нестримне завзяття), БРАВА́ДА, ЮНА́ЦТВО, ХВА́ЦТВО розм., БРАВУ́РА заст. Сокіл на Русі віддавна був символом відваги й молодецтва, не було вищої похвали, аніж "ясний сокіл" (з газети); — Випадок цей якраз підтверджує наші спостереження.. Типова дисгармонія поведінки. Безгальмівність, показна бравада (О. Гончар); Покиньте ж се дурне юнацтво І розійдіться по домах (І. Котляревський); -. Це в нього напускне, йде воно від вуличного хлоп'ячого хвацтва (О. Донченко); Зовсім зав'яв (Балевич) і знов стратив усю свою бравуру (Леся Українка).

МО́ЛОДІСТЬ (період життя людини до зрілого віку, чиї-небудь молоді роки), Ю́НІСТЬ, ЮНА́ЦТВО, ЮНЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО розм., МО́ЛОДОЩІ розм., ВЕСНА́ розм. Молодість мою гарячу Знов перед собою бачу (М. Рильський); Хіба ж не був він тут на ступських землях у дні своєї юності, коли місячна доріжка вела його по росах на хутори до ласкавої Олени? (Григорій Тютюнник); Старий нікчемний інвалід Згадав своє юнацтво давнє (П. Грабовський); -. Це вже юнь моя скінчилась (П. Тичина); Чи не тяжко, чи не важко, Да за старого заміж ідучи, Своє молодецтво споминаючи? (П. Чубинський); (Кіндрат Антонович:) Краще не маніжся; подумай, чим ти згадаєш свої молодощі, котрі не двічі бувають на віку? (М. Кропивницький); Не забудь, не забудь Юних днів, днів весни (І. Франко).

СМІ́ЛИ́ВІСТЬ, СМІ́ЛІСТЬ рідше, ХОРО́БРІСТЬ, ВІДВА́ГА, ВІДВА́ЖНІСТЬ, МУ́ЖНІСТЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО, БЕЗСТРА́ШНІСТЬ підсил., ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛЬСТВО підсил., БЕЗУ́МСТВО підсил., ДЕРЗНОВЕ́ННІСТЬ підсил. уроч.; ЗВА́ГА заст. (відвага, рішучість). Тремтячими руками зарядив дробовика — й лише тоді сміливість та відвага остаточно повернулись до нього (Є. Гуцало); (Зося:) Я зараз смілива така, я — справжній гайдамака і нічогісенько не боюсь, з твоїх грудей в мої перелилася смілість і одвага (І. Карпенко-Карий); — Бій, бій — це для нас найкращий атестат, — провадив далі Самієв. — Звичайно, хоробрість — найвища якість в людині. Принаймні я вважаю людьми тільки хоробрих (О. Гончар); — Підвестися під вогнем (артилерії) на весь зріст — це безстрашність... (О. Довженко); М'язи так і грають, як на молодому барсові, очі так і киплять парубочою відчайдушністю (Григорій Тютюнник); "Помщусь; і вас загублю, і сам пропаду!.. Однаково!" — думав я.. І вже холодна ніч не прохолодила мене, а додала тільки зваги (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молодецтво — молоде́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. молодецтво — Нестримна хоробрість <�завзяття, сміливість, відвага>; юнацькі роки, юнацтво, молодість. Словник синонімів Караванського
  3. молодецтво — -а, с. 1》 Нестримна сміливість, хоробрість, завзяття. 2》 Молодість, стан юнацтва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. молодецтво — МОЛОДЕ́ЦТВО, а, с. 1. Нестримна сміливість, хоробрість, завзяття. Добре було Денисові .. без Василя; а той би його заткнув за пояс чи у танцях, чи так у речах або в молодецтві (Г. Квітка-Основ'яненко); З Буймира котили колесо.. Словник української мови у 20 томах
  5. молодецтво — Молоде́цтво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. молодецтво — МОЛОДЕ́ЦТВО, а, с. 1. Нестримна сміливість, хоробрість, завзяття. Добре було Денисові.. без Василя; а той би його заткнув за пояс чи у танцях, чи так у речах або в молодецтві (Кв.-Осн., II, 1956, 31); 3 Буймира котили колесо.. Словник української мови в 11 томах
  7. молодецтво — Молоде́цтво, -ва с. Жизнь парня, юношество, состояніе юношества. Покличте мені найменшого братіка, нєх я йому здам молодецтво своє і коника вороного, і сідельце золотев. Рк. Макс. Ой слухайте, бояре, де голубець гуде, там наш Андрієчко молодецтво здає. Маркев. 137. Словник української мови Грінченка